7 червня 1981 року за допомогою цих літаків Ізраїль провів операцію під кодовою назвою Опера. Вона також відома як військова операція Вавилон.
Ціль операції Вавилон — ядерний реактор французького виробництва Осірак на території Іраку, яким керував один з кривавіших диктаторів другої половини XX століття Садам Хусейн.
Отже, за даними ізраїльської розвідки, реактор, який французи почали зводити в Іраку у 1970-х призначався для виробництва плутонію. І до кінця 1981 року реактор мав би вже бути заповнений ядерним паливом. Це прямий шлях до виробництва атомної бомби.
Якщо б Хусейн у такий спосіб отримав доступ до виготовлення ядерної зброї, сучасний світ виглядав би інакше. А дехто думає, що й зовсім би не виглядав. Принаймні на Близькому Сході могло б вже не бути ані Кувейту ані Ірану тощо.
Ізраїльтяни щосили намагалися переконати французів, щоб ті припинили допомагати наближувати кінець світу, та проводити ядерну модернізацію. Марна справа. Французи іврит не розуміють, англійську не чують. Тоді перший в історії Ізраїлю «правий», уряд Менахема Бегіна ухвалив рішення про військову операцію – Вавилон чи Опера.
7 червня 1981 року група ізраїльських винищувачів піднялася в небо, якимось дивом пролетіли над Йорданією (тоді ще запеклим ворогом Ізраїлю), і звідти завдали удар по реактору Осірак.
Як розказує в одній зі своїх лекцій ізраїльський дослідник Давид Вайнштейн цю ізраїльську операцію засудила вся міжнародна спільнота, разом з США.
Але Ізраїль вже давно зробив свій екзистенційний вибір, який чітко визначила прем’єр-міністр Голда Меїр: «Якщо у нас є вибір між тим, щоб загинути, викликавши загальне співчуття, або вижити з поганим іміджом, то краще ми залишимося живі»
Так от Вайнштейн каже, що через 9-10 років після операції Вавилон американці дякували євреям за той розбомблений реактор. Адже у 1990-му коли Хусейн захопив Кувейт проти диктатора можна було діяти силою, оскільки у нього не було ядерної зброї.
А якби була б то Джордж Буш старший лише би висловлював занепокоєння, закликав Ель-Кувейт до мирних переговорів і переконував би Близький Схід, що після невдалої кампанії в Ірані, треба дати Хусейну вийти з гарним обличчям з війни в Кувейті. Ой, вибачте. Ірану, в разі наявності ядерної зброї у Іраку, вже тоді б не було. Злу долю Саудівської Аравії, ОАЕ теж було б легко спрогнозувати.
Як на днях мені в інтерв’ю сказав історик Сергій Громенко експерт Українського інституту майбутнього: натепер толерування тиранії – це норма. «Виняток, - це коли демократичні країни стають до герцю з тиранією, і змушують тиранічні держави платити за свою агресію».
Так от Ізраїль – це й є той виняток.
P.S. Ну а 30 грудня 2006 року за рішенням іракського суду Садама Хусейна публічно стратили. Повісили. І цю екзекуцію транслювали у прямому етері. Здається навіть Green Peace та WWF (Міжнародний фонд захисту тварин) не висловили свого занепокою з цього приводу.
