Як низка доволі-таки розумних людей несподівано для себе опинилися під ярликом "порохоботи". І штовхнула їх туди зовсім не природжена любов до влади - більшість на Майдані стояло - чи не симпатія до Петра Олексійовича особисто.
А було це так. Тоді були якраз ті рокі, коли інформаційним простором бігали Семьони Балаклавовичі Парасюки, Рустами Ташбаєви та один стрімко втрачаючий людську подобу генацвале. І збуджені ними народні маси волали про те, як офшорний барига здав Іловайськ, розповів про цинічних бандер та вийшов в люди в пом'ятому піджаку.
Це людям око різало і вони пояснювали, що в Іловайську винний трішки інший персонаж, обмовитися може кожен, а коли про м'ятий піджак розповідає шилом голений аналітик в світері з-під покійного дідуся, це якось вже занадто екзотично навіть для нашого зоопарку і скоріш свідчить про щире бажання додовбатися. І якось втягнулись. При цьому були далекі від ідеалізації БПП - ідеалізувати Березенка чи Савченка можна хіба змішавши горілку з ЛСД - та й загалом кадрової та економічної політики президента. Але коли тут війна, а його замість реальних закидів мочать абсолютним абсурдом, часто з російським душком - ну блін, хочеш-не хочеш, вийдеш на барикаду з протилежного боку.
Так от. Я це до чого.
Люди, які точно знають, що Зеленський під час візиту в США був одягнутий не в то, не там і не так (спойлер: дрес-код офіційного візиту завжди узгоджується з стороною, що приймає), і чомусь в цьому плані суголосні Скабєєвій та протилежні власне американським оглядачам.
Ви, шановні, собі в ногу вогонь ведете. Але зрозумієте це запізно.
