Різке падіння цін на нафту, що зменшило ціну бареля майже на $10 нижче від закладеного до російського бюджету рівня, означає для російського бюджету скорочення доходів із запланованих 11,5 трлн. рублів до щонайбільше 11 трлн.
Експорт нафти з рф у серпні 2024 року скоротився майже на 300 тис барелів на добу порівняно з аналогічним періодом минулого року. А оскільки паралельно ще й відбувалося зниження цін на світовому ринку, то за серпень 2024 року дохід від нафтового експорту виявився майже на 10% (на $1,6 млрд) меншим, аніж навіть у червні поточного року ($16,9 млрд).
У таких умовах геополітичні марення починають розвіюватись - і партнери росії по так званому ОПЕК+ почали тягнути ковдру кожен на себе, аби компенсувати зменшення надходжень.
У результаті в ОПЕК+ у серпні видобували нафти на 850 тис барелів на добу більше, аніж було передбачено планом. А це у свою чергу ще більше штовхнуло ціни донизу.
На початку вересня ціна російського експортного сорту Urals вперше з початку року падала нижче за $60 за барель, хоча ще недавно він продавався по $75 і вище.
Навіть після певного підвищення цін станом на середину вересня котирування в портах Балтійського та Чорного морів становили $61–62 за барель Urals замість $70, на які розрахований бюджет 2024 року.
А з урахуванням того, що мінфін рф і без цього змушений був підвищити план цьогорічних видатків з до 38 трлн рублів, фактичний дефіцит російського бюджету може становити щонайменше 4,3 трильйона рублів або майже 50 млрд доларів.
Це ще не зупиняє російської можливості вести війну проти України, але помітно її обмежує. Тут головне - не зупинятись.
Як будь-яка система, збудована на сировинній базі, російська економіка дуже вразлива до кількох критичних позицій на світових ринках.
Завданням українських переговорників є продовжувати тиск на ці критичні позиції. Не зупиняючись і не відволікаючись на порожні "форуми" чи беззмістовні "формули".
