Російські війська намагаються закріпитися у південно-східній частині Вугледару, в районі «Водоканалу». Вони прориваються невеликими штурмовими групами як уздовж траси 0532, так і з території стертого з лиця землі селища 3-ї шахти, по вулицях Садова та Дачна. У разі закріплення в секторі «Водоканалу» окупанти матимуть змогу через вулицю 13-ти Десантників вийти на «Політех» із подальшим закріпленням та підготовкою прориву до центру.
Це завдання зараз виконують передові підрозділи 39-ї ОМСБр 68-го АК та 430-го МСП ЗС рф.
З південно-західного напрямку у росіян завдання прорватися до міської лікарні, точніше до того, що від неї залишилося і після закріплення в цьому об’єкті вийти вулицею Шахтарська до центру. Друга штурмова група/групи по вулиці Молодіжній просуватиметься на північ, щоб відрізати гарнізон від логістики на Богоявленку. Ось тільки реалізувати в цьому напрямку такий план буде набагато складніше, ніж у протилежному, через рельєфно-ландшафтну специфіку.
Ці завдання покладено на підрозділи 39-ї ОМСБр, які раніше вийшли на північний берег річки Кашлагач і які саме намагаються перерізати із західного напрямку дорогу С051134 або, простіше кажучи, Павлівка-Богоявленка.
За різними оцінками, в районі Вугледара з російської сторони наразі сконцентровано від 15 до 25 тисяч тіл.
Прозвучала дуже дивна теза, а саме: Вугледар не відіграє якогось важливого значення і якщо гарнізон буде виведений з міста, то оборона не обвалиться. Це водночас так і не так.
Вугледар дійсно, не входить до епіцентру оборонних ліній та рубежів у цій локації, які проходять, скажімо, так, дещо північніше. Але саме контроль Вугледара українськими військами не дає можливості російським військам відновити залізничне сполучення зі сходу на південь через Волноваху, що значно вплине на інтенсивність бойових дій на півдні.
