Останні соціологічні опитування у Словаччині демонструють, що кандидат на посаду президента країни Зузанна Чапутова може виграти вже у першому турі голосування. Але навіть якщо відбудеться другий тур, Чапутова може бути впевнена у перемозі – всі інші претенденти відстають від неї на десятки відсотків.
Чапутова – типовий представник громадянського суспільства, людина, яка присвятила своє життя саме боротьбі за його інтереси. Вона зажила доброї слави після того, як очолила кампанію проти використання сміттєвого полігону у місті Пезинок під Братиславою – і цей рух, підтриманий більшістю мешканців, переміг. І це – один з епізодів правозахисної діяльності Зузанни Чапутової.
Можна, звичайно, сказати, що словаки переживають сьогодні період тотального розчарування у своїй політичній еліті – втім, як і українці. Для цього у словаків є чимало причин – факти корумпованості високопосадовців, вбивство журналіста-розслідувача Яна Куціяка, протистояння між президентом і правлячою партією. Атмосфера схожа на українську, факт! І схожим є запит на нові обличчя у політиці.
Різниця між виборами в Україні і Словаччини
Несхожою є тільки відповідь – якщо порівняти результати соціологічних опитувань перед виборами президентів України і Словаччини. Українці орієнтуються або на традиційних політиків (звісно, кожний з них після десятиріч політичної кар’єри бажає виглядати новим, але то таке), або на віртуальні персонажі – як-от на «президента Голобородька», якого зіграв у популярному серіалі шоумен і кандидат на посаду президента Володимир Зеленський. А словаки бажають обрати своїм лідером не ветерана політичного життя і не персонаж, а живу людину, що допомогла їм позбутися небезпечного сміттєвого полігону.
І це свідчить про головну зміну, що відбулася у словацькому суспільстві за останні десятиріччя. Словаки тепер орієнтуються не просто на нові обличчя. Вони орієнтуються на моральні авторитети. А такий орієнтир є набагато більш вагомим і перспективним, ніж постійний пошук нового. Це вже орієнтир дорослих людей, який створює умови для одужання і для поступової зміни політичної еліти як такої. Бо коли ти готовий сьогодні обирати президентом людину, з якою в тебе співпадають саме моральні принципи, завтра в тебе зміняться вимоги до міністрів, депутатів і муніципальних радників. І тут Словаччина може бути для України важливим прикладом.
Бо знаєте, можна обрати президентом Вацлава Гавела – або ж такого, як Гавел. А можна просто назвати ім’ям Вацлава Гавела вулицю – і цим пишатися. Українці навчилися перейменовувати вулиці і вшановувати доброчесних людей – як своїх, так і чужих.
Вони не навчилися тільки допускати їх до влади.
