Подивилась інтерв'ю Гордона з Чічваркіним.
Загалом інтерв'ю ні про що, порожнє і нецікаве.
Але є кілька меседжей, на які я не можу не звернути увагу, тож зафіксую їх.
1. Все інтерв'ю пронизане перейманням щодо долі росії і росіян. Щодо того, як вони, бідненькі, потерпають від режиму путіна, як багато з них намагаються допомогти українцям через Чічваркіна, хоча вони і не хочуть чути нічого про Бандеру і "Героям слава", вони просто допомагають українцям гуманітаркою, медициною, і взагалі вони проти війни.
Мені зрозуміло, чому цим переймається росіянин Чічваркін, і зрозумілі його намагання відбілити росіян. Але Гордон, який вкотре вже це робить, вкотре викликає огиду.
А в те, що дуже багато росіян не хочуть цієї війни, я, до речі, вірю. Особливо москвічі і пітєрци прі баблє, яким не вигідні санкції тощо. Вони дійсно не хочуть і не хотіли цієї війни, вони хотіли, щоб Київ взяли за три дні, і як раніше (ні, ще простіше навіть) літати чартерними рейсами вечеряти в київських ресторанах, а влітку — тусити в одеських клубах (тільки щоб без Бандери і вот етого "Слава Україні — Героям Слава", можна же просто "дружить, как раньше і спокойно жить")!
2. Роздуми про те, що плохой путін найбільше доклався до того, щоб до вєлікого русского язика і вєлікой русской культури було тепер у світі таке погане ставлення. І не просто роздуми, а прямо біль, який з цього приводу відчуває і демонструє росіянин Чічваркін, а Гордон в цьому за ним не відстає: ще трохи, і вони б почали плакати за русской культурой і тим, як несправедливо її кенселять і як шкода, що українці все більше не хочуть розмовляти на русском язикє.
При цьому Гордон не згадує (як і у всіх своїх інтерв'ю): як доклалися росіяни, протягом 400 років до української культури і мови!!! Його це явно цікавить і хвилює набагато менше, ніж вєлікая русская русская культура і язик, до яких він ментально прив'язаний так, що жодна русская ракета не спроможна розірвати цей зв'язок!
3. Зовнішній вигляд. Ні, не просто так. Ні, не випадково. Ні, справа не в смаку і не в його відсутності.
Я абсолютно переконана, що Гордон спеціально одягся як клоун з Троєщинського ринку, щоб виглядати саме так на контрасті з Чічваркіним — так званим "лондонскім денді".
І в інтрев'ю він (Гордон) сам висвітлює цю тему, ставлячи питання Чічваркіну про його якравий одяг. Чічваркін називає бренди (лейбли яких не стрибають в очі прямо з одягу) і фактично хизується тим, як він любить і вміє комбінувати та екстраваґантно одягатися: вінтажне пальто, улюблена шляпа тощо. І поруч Гордон: в шапкє-гондонкє в дутой курткє "вирві глаз" з написом бренду на всю спину, в клєтчатих штанях а-ля "коровьєв" і в класичних чорних шкіряних туфлях, — типовий образ гопніка з подворотні. Він і сам спеціально зазначає, що на ньому щось "с ринка секондхендовского", на що росіянин Чічваркін відповідає: "с ринка южного бутова", і гордон погоджується: "да, пріблізітєльно". "С южного бутова" — тобто з подворотень століци, а столиця ж, як відомо одна — масква. Так зображуються поряд два образи: "смєшной х-х-л" і "висококультурний русскій".
І я б нічого не писала про Гордона та його меседжи, і не звертала б досі на нього такої уваги, якщо б до нього не ходили і досі на інтерв'ю наші міністри та інші офіційні особи, поговорити в українському інфопросторі на русском язикє про долю росії, росіян і русской культури.
Вважаю, що Гордон несе пряму небезбеку українській національній безпеці на інформаційно-культурному фронті.
