На фронті після падіння Авдіївки ворог зайняв Степове та Ласточкине, зачепився за околиці Орлівки.
Увірвався з флангу на околиці Красногорівки, в районі асфальтного заводу та цвинтаря, захопивши перші вулиці у приватному секторі на вулиці Залізничній.
На цегельний (вогнетривкий) завод скинули півторатонну бомбу.
В обох точках ми контратакували і вибили супротивника, не дали йому закріпитися, знищили та розсіяли. Був зустрічний бій, коли танки ДШВ натрапили на бронемашини росіян і знищили їх, а також зачистка приватного сектору.
Росіяни рвуться до Курахового та Карлівського водосховища, закріпилися на околиці Івановського, намагаються повернути Роботино — туди двічі заскакували штурмові групи на броні, обидва рази їх “розмотали”.
Також гостро відчувається брак боєприпасів на протяжному фронті, через регулярні наскоки малих груп на півночі, транскордонні обстріли у Сумській та Чернігівській областях, постачання ланцюжка плацдармів біля Кринок, дач на лівому березі, стримування наступу по фасу Донецька.
Крім цього, боєприпаси нам потрібні на контрбатарейну боротьбу, накриття екіпажів ворожих дронів, ураження станцій РЕБ плюс постійна робота по штурмовикам ворога.
Але коли ворог має перевагу в повітрі, у кількості пострілів великого калібру та техніці зі зберігання – воювати важко, на лінії тяжкі бої.
Те, що план Чехії ухвалено, — великий успіх і нагальна потреба.
Тому купівля пів мільйона 155 мм та трьохсот тисяч 122 мм боєприпасів на складах умовних Індії, Південної Кореї, Туреччини, ПАР та Пакистану здатні швидко вирішити проблему з лімітами Сил оборони на лінії зіткнення, не відволікаючи ресурси від переозброєння ЄС.
Шкода, що ізраїльська Elbit Systems, найімовірніше, випаде з процесу — вони мають значні витрати на операцію в Газі
Берлін вже почав укладати договори з виробниками, у Нижній Саксонії будується лінія, яка випускатиме 200 тисяч, фіни в Соусвало розширюють майданчик для арткорпусів, іспанські “дочки” німців також активно масштабують лінії.
Звичайно, Україні піде не все з коліс виробництва, бо треба відновити запаси армій ЄС і створити запаси для можливого конфлікту з Москвою — на сайті Бундестагу є прогноз, що він може тривати багато місяців.
Бельгія та Чехія виділять 300 млн євро. Поки що неясно, чи ініціатива Британії щодо виділення 245 млн фунтів – це той же план чи вкладення у свого виробника. Приєдналася до коаліції і Норвегія.
Необхідні 2,5-3 млрд доларів, якщо є “коаліція снарядів” із 15 країн, не мають бути проблемою.
Крім того, на ринку є й спеціальні боєприпаси — високоточні, постановка мін, різні протитанкові та носії суббоєприпасів.
Глобалізація стосується не тільки китайських комплектів до дронів.
Загалом Європа продовжує нарощувати зусилля у протидії російській агресії. Ріст виробництва боєприпасів, рамкові контракти та закупівлі на світовому ринку призведуть до падіння ціни за одиницю.
“Снарядний голод” Сил оборони буде подолано разом із запуском нових заводів в ЄС, закупок на вільному ринку і спільних підприємств (наприклад, наші корпуси + західні порохи та ВВ). Коли через декілька тижнів прибуде перша партія снарядів — це буде як переливання крові, основні об’єми підуть перед зимою 2025, коли розгорнеться виробництво в ЄС.
