Щось багато дописів зустрічаю на тему, яку я би назвала "суперечки", а більшість з вас називають симпатичним таким словом "срачі". І начебто для українців вони погані. І начебто вони нам шкодять.
А я не можу зрозуміти - хіба так не живе весь цивілізований світ? Хіба немає суперечок на будь-яку тему в США, Німеччині (хоча ні, там з темпераментом не дуже), десь в Австралії, будь де - і що ми знаємо про те, як обговорюють там політичні чи будь-які інші теми?
О! Італію уявімо. Там "срачі" взагалі, мабуть, виглядають другою державною.
Бо в обговоренні народжується істина. А в суперечках українців, навіть якщо вони з першого погляду безглузді (суперечки) - не застигає кров України. Саме тому організм країни дихає та функціонує.
Припиняти суперечки вигідно владі. Щоби що? Щоби мати слухняне стадо. Щоби що? Щоби створювати тут диктатуру. Щоби що? Щоби пестити або власний егоїзм, або власні комплекси, або жагу до бюджетних грошей. А в бурхливому морі зробити це складніше.
Звісно, і розпалювати суперечки деякій владі теж вигідно. Але подивіться американські фільми про політику (вони просто частіше мені трапляються) - там так само багато маніпуляцій від політиків. Такі самі підстави один одного. А що коїться в срачах між трампістами та демократами? Між прихильниками Ілона Маска і ще кимось? А будь де між феміністками і жінками з іншими поглядами? Між прихильниками абортів і їх пропагандистами? Між вакцинаторами і антивакцинаторами?
ПО. ВСЬОМУ. СВІТУ.
Такі "срачі" - це можливо, й не досить нормально, але досить звичні речі для всіх. Саме тому в Україні змінилося вже кілька президентів, а одного навіть виштовхнули на росію, і може він не останній. Єдине, що нас може майже вбити - це чергова окупація Росією. Але не так звані "срачі", де у кожного своя думка. Бо яка би не була - вона існує. Ця СВОЯ думка.
Я би, звісно, написала якийсь розлогий допис про те, як ця думка привела до виборів у 2019-му (і які страшні наслідки ми маємо), але то були політичні махінації Коломойського. Такий самий експеримент (тільки який залишився дійсно експериментом) ставили десь у європейській країні. Хто читав про це, нагадайте, будь ласка, назву країни. Все йшло до того, що народ готовий був обрати у президенти такий же телевізійний проект, який обрали і у нас. Тобто не існує ідеального народу - він скрізь в тій чи іншій мірі здатен і до срачів, і до того, щоб повірити у те, що йому підсовують змі.
У світі є лише кілька ненормальних країн, в яких люди або сидять тихо, як миші (бо релігійні заборони чи відсутність інтернету). Або це росіяни, де ні в якому срачі ніяка істина взагалі не народжується.
Бо істина і росіяни - речі не сумісні. Ну, таке вже у когось почуття гумору. Чи то у природи, чи у інших сил, що створили цей Всесвіт.
