Вдома краще: як і чому вони вирішили повернутися до України? Історії наших героїнь унікальні, проте мають спільні риси.
Португалія, Данія, Німеччина, Польща, Франція і Болгарія - країни Європи швидко і щиро прийняли переселенок. Допомогли чим тільки можна - житлом, курсами, продуктами, підтримкою і теплим відношенням. Питання інтеграції не стояло - при бажанні можна було залишатися та розбудовувати життя на новому місці. Та попри весь комфорт та допомогу, кожній з них не вистачало України.
Наталі відчайдушно не вистачало відчуття свого рідного дому та побуту. Все любовно будувалося роками і залишити все в один момент стало неймовірно важко. При цьому, Наталя активно волонтерила і до виїзду, і в Болгарії. Після повернення до рідної Одеси сил на подальшу боротьбу тільки додалося.
Катерина теж активно включилася у волонтерську діяльність. І, неочікувано для себе, знайшла кохання. Після повернення в Київ прийняли рішення далі жити разом.
Ніка вивезла маму та бабусю з Одеси. Для бабусі, на жаль, це вже друга війна за її життя. Емоції та нерви, було важко. Згодом Ніка зрозуміла, що час повертатися. Улюблена Одеса, пульс життя рідної країни і прохання близьких стали тими аргументами, що переважили ризики. Наразі вона впевнена, що повернення стало правильним рішенням. “Важко відмовитись від свого світу”, - в одній фразі виразила Ніка всю тугу за Батьківщиною.
Дехто з близьких та рідних підтримав наших героїнь у їхньому рішенні повернутися. Інші не зрозуміли. Марина ж, спираючись на свій досвід, підкреслює - кожен переживає власні емоції. Дуже важко зрозуміти іншу людини і що відбувається у неї всередині. Хейтери завжди будуть, вони не варті уваги.
Треба слухати себе і розуміти, що буде краще в поточний момент саме для власного самопочуття. Для героїнь сьогоднішнього відео цим рішенням стало повернення до України.
Приємного перегляду!
