11 місяців проти Петра Порошенка діють незаконні санкції РНБО, введені указом Зеленського.
11 місяців Верховний суд розглядає позов Порошенка щодо визнання протиправним і скасування цього ганебного указу.
11 місяців представники президента Зеленського і Кабміну не можуть навести жодного обгрунтування для запровадження санкцій шостим президентом проти п'ятого.
Що Порошенко порушив?
Який злочин вчинив?
Яким чином загрожував національній безпеці?
Якщо майже за рік досі немає відповіді, то з якого дива його права мають бути обмежені?
Верховний суд вже дослідив майже всі матеріали справи, вісім (!) томів справи, які реально демонструють фальсифікації в підготовці цього антиконституційного указу.
Сьогоднішнє засідання могло і мало стати останнім в цій справі. Поставити жирну крапку. Суд мав би СКАСУВАТИ незаконний указ Зеленського.
Але Зеленський побоявся.
Його представниця терміново «захворіла», відповідач подав клопотання про перенесення засідання.
Боягузи.
Просто розписалися у власному програші.
Якщо представниця з Офісу «захворіла», а більше нікого не знайшлося, нехай би Зеленський прийшов сам представляти свою позицію.
Ні, не хочеться? А чому? Не любить ходити туди, де йому не аплодують?
30 січня наступне засідання. Будемо відверто говорити: цей час влада буде використовувати, щоб знайти подальші шляхи усунення Порошенка з політики, щоб тиснути на суддів і залякувати їх, щоб чинити беззаконня далі.
▪︎ ▪︎
1. Чому версія «випадковості» не витримує критики.
Тут ключовий момент — представник Президента не є незамінним.
Офіс Президента — це десятки юристів.
Представник у суді не є стороною процесу, а лише процесуальним агентом.
Заміну можна зробити за години, не за дні.
Тому факт відсутності заміни = свідоме рішення.
Не конкретної людини.
А політичного центру.
2. Чому затягування — єдина раціональна тактика Банкової.
Цей суд — не технічний.
Він не лише про санкції,
а про право балотуватися.
І саме тут з’являється ключова асиметрія:
Якщо Зеленський програє суд:
Санкції визнаються незаконними;
Порошенко відновлює повний виборчий статус;
Будь-які вибори після цього — конкурентні.
Якщо Зеленський затягує:
Статус залишається підвішеним;
Правова невизначеність працює проти опонента;
Банкова зберігає маневр часу.
У цій логіці час = політичний ресурс.
3. Чому це виглядає як страх поразки.
Тут проста юридична логіка:
Хто впевнений у перемозі — не тягне.
Особливо коли:
Докази вже в матеріалах;
Суд слухає справу майже рік;
Рішення могло бути ухвалене ще навесні (на що вказує Петро Порошенко).
Затягування — це не ознака сили, а ознака того, що:
правова позиція слабка;
політичні наслідки поразки — надто небезпечні.
4. Чому версія «дотягнути до старту виборів» логічна.
Суд навмисно не завершений.
Стартує виборчий процес.
Банкова каже:
«Вибори вже почалися — не час для судових рішень».
Судове рішення або:
Відкладається «щоб не впливати»,
або втрачає практичний ефект.
Це класичний прийом політичного таймінгу, а не правосуддя.
5 Чому ця справа справді системна.
Це не справа «Порошенко проти Зеленського».
Це справа:
Про межі президентських повноважень.
Про санкції як політичний інструмент.
Про можливість влади відсікати конкурентів без вироку суду.
Тому її так бояться завершувати по суті.
Це свідоме затягування.
Це політичний розрахунок, а не процесуальна випадковість.
Зеленський діє так, ніби розуміє, що програє.
Ставка — виграти час до старту виборів і зберегти правову невизначеність.
І тут головне не Порошенко.
Головне — прецедент:
Чи може президент блокувати суд, якщо рішення для нього політично небезпечне.
Це питання вже не кампанії.
Це питання правової держави.
Далі Петро Порошенко:
Високий суд увесь час ішов назустріч представникам влади. Але вони пів року не відповідали на законні вимоги суду і позивача надати документи, які доводять обґрунтованість ухвалення рішень. Виявляється, пів року можна ігнорувати суд, ховати документи і, зрештою, перейти до прямої фальсифікації.
Немає жодних ілюзій: влада не виграє цю справу. Тому єдиною виграшною тактикою для них лишається затягувати судове засідання. Скільки ще держава та верховенство права будуть зґвалтовані таким брутальним паплюженням прав і демократії?
У мене немає запитань до пані Пантюхової, представниці президента. Мені вона в залі не потрібна. Я подавав позов до Зеленського, який зараз перебуває в Україні.
Уся риторика та дії президента пов’язані зараз із виборами. Він дає доручення парламенту підготувати виборче законодавство, де напряму заборонятиметься брати участь у виборах підсанкційним особам.
На тлі корупційних скандалів — «міндічгейту» та операції «Кісєля-Шефіра» — нам треба терміново рятувати три речі.
Перше — це довіра суспільства до влади.
Бо наразі влада є прогнилою та корумпованою і становить загрозу нацбезпеці.
Друге — повернення довіри фронту до тилу.
Третє — повернення довіри наших партнерів до держави Україна. Інакше ми не отримаємо ні грошей, ні зброї, ні технологій, ні політичної підтримки.
Бо допомога партнерів була пов’язана лише з двома факторами.
Фактор перший — незалежність антикорупційних органів, які досі перебувають під загрозою.
І другий фактор — верховенство права.
Верховенство права — це незалежність судів. Верховенство права — це права опозиції, права людини, права журналістів і права громадських активістів.
І врешті-решт, свобода.
Єдине, що влада може зробити — це не з'явитися на суд.
Тут має бути не представниця Зеленського, а він сам. Тому відсутність влади в залі судового засідання — це іспит для суду та держави.
.
Скоро вже буде рік, як триває справа щодо незаконних антиконституційних санкцій проти мене.
Справа, яка не варта виїденого яйця.
Справа, яка стала лише черговим доказом того, що замість будівництва єдності, влада готується до виборів.
Замість того, щоб об’єднувати країну проти путіна, влада знищує політичних опонентів. І нам важливо повернути справедливість.
Інакше країну чекає перетворення на путінську росію, мадурівську Венесуелу і лукашенківську Білорусь. Ми цього не допустимо.
Сьогодні ми захищаємо не лише мої права.
Сьогодні ми захищаємо не лише права опозиції і не лише права громадських активістів.
Сьогодні ми захищаємо право України на майбутнє.
Право кожного, хто бореться за майбутнє України.
Це і є європейське майбутнє державт.
Це і є вступ до НАТО.
Це доведення відповідальності, принципів та стандартів.
Зеленський повинен з’являтися на засідання суду самостійно.
Ще раз наголошую.
У Кодексі адміністративного судочинства в нього тут немає представників, які можуть «захворіти», яким може «не сподобатися», які можуть «роздратуватися» чи намалювати лікарняні так, як вони фальсифікували подання щодо санкцій.
Шестеро з тих, хто на РНБО голосував за незаконні санкції проти мене, є фігурантами «плівок Міндіча».
Шестеро зранку «відправляли двушечки на москву», а ввечері голосували за санкції проти Порошенка.
Незаконно та безпідставно.
Я дуже сподіваюся, що суд оголосить коротку перерву і не піде на сценарій безкінечного затягування.
За кожен крок, кожен учасник злочину точно має відповідальність.
.
Марина Бойко
Олександр Бригинець
