1. Поки події на Воронезькому фронті розвиваються своїм звичаєм, спробуємо продовжити аналіз ситуації. По-перше, ми побачили, що Росія має ще величезну кількість військових ресурсів поблизу наших кордонів. У подіях беруть участь не залишки розбитої армії, яку щоденно залишають без дедалі більшої кількості техніки наші військові, а бойові частини, стягнуті з усієї величезної країни, яка досі має військовий потенціал. Очевидно, росіяни остаточно "забули" про охорону кордонів на Сході та Півночі, оголюючи Сирію, Вірменію та Таджикистан заради повної мобілізації ресурсів. Також зрозуміло, що ПВК "Вагнер" вийшла з бойових дій в Україні не повністю деморалізованою бандою, у якої Шойгу забрав техніку, а системною військовою силою, яка несе проблеми російському військовому та політичному керівництву. Ця сила має на Півдні Росії колосальні військові можливості і бореться за ще більший ресурс проти Міністерства Оборони, яке намагалося взяти ПВК під свій контроль.
2. Легкість, з якою "Вагнер" взяв Ростов - не від ефекту несподіванки: він практично півроку майже прямо пояснював свої наміри щодо керівництва МО Росії, і почав рух тільки у відповідь на оголошене Шойгу роззброєння всіх ПВК до липня. Легкість руху є результатом бездіяльності поліції та Росгвардії; місцевих керівників, яких або не отримують жорстких команд зверху, або бояться втратити лояльність підлеглих. Публічна заява Чахлика тільки через 15 годин після початку дій Пригожина - це не про "домовитись", це про реальну перспективу втратити владу. Можливо, навіть гарантовано. Ми не все знаємо про структуру груп у верхівці Росії, тому треба уважно дивитися на такі маркери, як літак Лукашенка, який в 0 годин вилетів до Туреччини; або мовчання Кадирова, у якого відкривається нове вікно можливостей. Зроблений Путіним вибір - вимушене визнання того, що Пригожина можна зупинити тільки бойовими діями всередині РФ. А це - саме той ефект, який він "замовив" у лютому 2022. Викликавши вітер, отримав бурю. Події в Ростові і Воронежі - такий самий результат його рішення, як і втрачені в перші дні вторгнення елітні підрозділи, як крейсер Москва на дні Чорного моря, як вибухи на аеродромах в центральній Росії та РДК на Білгородчині.
3. "Вагнер" не є раковою пухлиною на здоровому організмі російського суспільства, він є частиною величезної ракової пухлини, якою Росія є для всього світу. Це країна, яка століттями підтримує варварські режими зброєю, надає притулок політичним злочинцям. "Вагнер" максимально інтегрований в політичну систему. Величезна будівля в Санкт-Петербурзі, кампанія з вербування по всій країні, тренувальні табори, власні ЗМІ, готелі, виробництва, системи військового постачання, бази. Африканська експансія Чахлика настільки зав'язана на Пригожина, що без нього не існує. Свої дипломати, банки, інтегрованість в місцевий бізнес, куплені політики і цілі племена, сховища готівки та інших цінностей. Чи то Путін перетиснув Пригожина, чи то Пригожин зрозумів, що кінець Путіна- завтра, але кожен наступний крок знищує можливості компромісу.
4. Давайте звернемося до історичної аналогії. Після Лютневої революції у Російській Імперії Лавр Георгійович Корнілов, який очолював військове командування Санкт-Петербурга, заарештовував імператрицю. Потім був призначений Керенським Верховним Головнокомандувачем. Допомагав знищувати Липневий заколот, у якому Троцький з більшовиками намагався взяти владу. Вже наприкінці серпня Корнілов направив до столиці козацькі частини Генерала Кримова для фактичного встановлення диктатури. Керенському вдалося зупинити Кримова, який потім застрелився у нього в кабінеті, а Корнілова було заарештовано разом зі значною частиною генералітету. До речі, тоді ж було звільнено і Троцького. Ще через кілька місяців, Корнілов заснує на Дону Добровольчу Армію, захопить Ростов-на-Дону і загине під час штурму Єкатеринодара (зараз Краснодар).
Ми бачимо, що сьогодні війська Пригожина не тільки взяли Ростов та Воронеж, а й рухаються на Краснодар та Волгоград.
5. Що далі? А далі, вже сьогодні, відкриті бойові дії авіації РФ проти "Вагнера", самознищення та ефект "доміно" в системі російської влади та колосальні зачистки за принципом свій/чужий. Тримаємо кулаки, чекаємо на зняття з фронту бойових частин.
