Коли в ніч з 9 на 10 вересня росія запустила майже два десятки безпілотників у повітряний простір Польщі, альянс НАТО продемонстрував свою високу ефективність у знищенні загроз. Збройні сили Німеччини, Італії, Нідерландів та Польщі спільно розгорнули винищувачі, вертольоти, ракетні батареї та сучасний літак-розвідник. Декілька громіздких безпілотних порушників було знищено, при цьому на землі не було жертв.
Це було одне з найбільших вторгнень на територію НАТО за всю історію альянсу, і європейці можуть бути спокійні, що їхні системи оборони спрацювали. Проте їм слід більше турбуватися про те, щоб росія взагалі наважилася їх випробувати, пише The Economist.
Західні країни щосили намагаються стримати своїх противників, а провокації накопичуються. Незважаючи на гучні обурення багатьох європейських лідерів, президент Дональд Трамп висловив припущення, що російські безпілотники могли випадково залетіти до Польщі.
Через кілька днів російський безпілотник вторгся в повітряний простір Румунії і супроводжувався румунськими винищувачами доти, доки не перетнув кордон України.
На іншому кінці світу Китай останніми тижнями посилив контроль над предметом запеклих суперечок — рифом у Південно-Китайському морі. Цього місяця офіційні особи в Пекіні оголосили про створення національного морського заповідника на рифі Скарборо — безлюдному острівці, який має таке стратегічне значення. У 2016 році президент Барак Обама сказав своєму колегі Сі Цзіньпіну, що захоплення Китаєм цієї території може спричинити військову реакцію США.
16 вересня китайські патрульні кораблі оточили риф, обстрілявши його з водометів і поранивши моряка берегової охорони Філіппін, союзника США за договором.
Щоб зрозуміти виклики, що стоять перед Заходом, уявіть, як командири часів Холодної війни відреагували б на подібне вторгнення Радянського Союзу, пропонує Кріс Кремідас-Кортні, експерт аналітичного центру European Policy Centre, який колись служив у підрозділах армії США, спостерігаючи за небом Німеччини в пошуку радянських порушників.
Якщо б 19 радянських літаків вторглися в повітряний простір НАТО, вони зустріли б «величезну відсіч»: літаки були б збиті, а західна сторона продемонструвала б масивне застосування сили.
️Сьогодні росія робить ставку на те, що Захід має «гострий меч, але тремтячу руку», каже експерт. Нещодавній захист Польщі з боку НАТО був успішним, але непомірно дорогим: для знищення дронів вартістю $20000 були використані ракети вартістю мільйони доларів.
Щоб стримати путіна, Європі, можливо, доведеться піти на ризик, наприклад:
– захопити російські судна, які займаються контрабандою нафти,
– або прийняти сміливіші зобов’язання щодо надання допомоги Україні.
Іншими словами, політична сміливість буде так само необхідна, як і сучасні ракети (хоча дешевша зброя для боротьби з дронами теж допомогла б).
На жаль, політична єдність НАТО була підірвана через залякування союзників Трампом і його відкритого сумніву щодо прихильності Америки колективній обороні. «Під час Холодної війни ми мали шахову дошку, на якій ми грали, і ми знали, де знаходяться фігури. Тепер немає ані дошки, ані правил», — каже Кремідас-Кортні.
Америка та її союзники десятиліттями вдосконалювали свої здібності стримувати Радянський Союз. Політичні та військові лідери керувалися принципом, що легше запобігти акту агресії заздалегідь, ніж потім усувати його наслідки. Союзники були захищені «розширеним стримуванням». Це могло включати розміщення американської ядерної зброї на їхній території або перебування під ядерною парасолькою США.
Деяких лідерів було важко переконати. Пояснюючи необхідність Франції мати власне ядерне стримування, президент Шарль де Голль запитав, чи готова Америка «проміняти Нью-Йорк на Париж», тобто розв’язати ядерну війну, щоб помститися за радянські удари по Франції.
Інші лідери сподівалися, що американські війська на їх території діятимуть як «людські тригери». Вони розраховували, що у разі ворожого нападу, внаслідок якого буде пролита кров американців, наддержава незабаром прийде на допомогу.
️За словами Оріани Скайлар Мастро зі Стенфордського університету, під час Холодної війни США та Радянський Союз доклали значних зусиль для контролю ризиків. Вона виявила в архівах подробиці секретних контактів між двома державами, спрямованими на те, щоб американські повітряні нальоти не вбили радників СРСР у В’єтнамі.
“Сьогодні біполярна конкуренція замінена чимось набагато заплутанішим і складнішим для управління”, – говорить Скайлар Мастро, фахівець з Китаю. Є безліч доказів того, що Китай прагне підірвати національну безпеку США в космосі або за допомогою кібератак. Але таку агресію часто важко стримати, тому що вона «заперечна та оборотна», зазначає вона.
Тим часом союзники сумніваються у надійності США. Це почалося ще до Трампа. Обама скептично ставився до глобальних зобов’язань. Демократичний президент відмовився втручатися, коли росія вторглася в Україну і захопила Крим у 2014 році, вважаючи це регіональним конфліктом, який не торкається життєво важливих інтересів Америки.
Ще в роки правління Обами давні партнери, такі як Польща, країни Перської затоки та Японія, почали переозброюватися, оскільки їхня довіра до США ослабла.
На захист Обами можна сказати, що, хоча він був безпристрасним реалістом на посаді президента, він вважав союзи джерелом сили Америки.
️Філософія «Америка понад усе» Трампа — це нігілістичне кредо. США, як і раніше, мають страхітливу силу. Але противники бачать шанс поділити Захід. Їх не так легко утримати.