Зрештою, очікувати чогось іншого від тріади ФСБ — ГРУ — СЗР було не варто. Бо, у принципі, якщо поміркувати, то в усіх згаданих у заголовку назв і прізвищ безсумнівна рука Москви.
Тому терористичний акт у Посольстві України в Іспанії, коли якийсь анонім-"доброзичливець" напередодні католицького Миколая передав дипломатам поштою вибухівку, означає лише одне. Росія скотилася на шлях маргінального терору, і використовуватиме його "гідно", як і належить державі-терористу.
Наступні вибухові "пакунки" призначалися керівникам авіабази в Торрехон-де-Ардос, військовики якої діляться з Україною розвідувальними даними, прем'єр-міністрові Педро Санчесу, міністерству оборони країни. Окрім того, таке з поштове відправлення отримала іспанська компанія Instalaza, яка виготовляє гранатомети для України.
Залякування і шантаж союзників у поєднанні з масованими ракетними цивільної інфраструктури України, на думку кремлівського стратега та його підручних майстрів "плаща і кинджала", мали б убити двох зайців – віднадити цивілізований світ від підтримки Києва і схилити українське керівництво до потрібного Росії "формату" переговорів.
Однак, гадаю, як і раніше, зусилля терористів завершаться нульовим "коефіцієнтом корисної дії". Чи зламала Московія волю українських націоналістів, убивши Євгена Коновальця 23 травня 1938 року? Ні, — навпаки. Коробка шоколадних цукерок з вибухівкою лише загартувала організацію і чіткіше означила ворога номер один. Найбільшим вигодонабувачем від мерзенного і підлого вбивства став Павло Судоплатов – для нього у роттердамський готель "Атланта" став відправною точкою кар'єри ката і вбивці, винагородженого Сталіним найвищими відзнаками, відтак позбавленого і звання, і орденів за Хрущова і "реабілітованого" Єльциним.
Залякування і шантаж союзників у поєднанні з масованими ракетними цивільної інфраструктури України, на думку кремлівського стратега та його підручних майстрів "плаща і кинджала", мали б убити двох зайців – віднадити цивілізований світ від підтримки Києва і схилити українське керівництво до потрібного Росії "формату" переговорів
Чи досягли результату численні акти поштового терору з "білим порошком", таким популярним серед терористів у середині 10-х вже цього століття?
Зрештою, чи досягли ісламісти-фанатики, що атакували у Нью-Йорку вежі Всесвітнього торгового центру 11 вересня 2001 року, цілей, які ставили перед ними їхні провідники?
Ні, звісно. Натомість ініціатори та виконавці отримали своє, їх знайшли й знищили, мов скажених шакалів.
Чому обрали Іспанію? Як на мене, попри всі інші обставини (країна-член НАТО, антипутінської коаліції, яка, однак, не надто афішує своєї допомоги Україні), слід зважити й на засилля росіян, які отаборилися на Піренейському півострові. Я не кажу про олігархів, що викупили на батьківщині Сервантеса та Унамуно десятки розкішних вілл, і тримають у місцевих портах свої коштовні яхти. Російська громада в Іспанії досить численна і впливова – у країні роки найтиражніші видання з Москви (Московскій комсомолєц, Комсомольская правда тощо) мали тут свої повноцінні додатки. І, мабуть, досі отруюють свідомість співгромадян путінською пропагандою. Не кажучи вже про RT, Sputnik тощо.
Ще один аспект: Іспанія, скажемо так, "звична" до маргінального тероризму. Баскське сепаратистське угруповання ЕТА часто використовувало індивідуальний терор, аж поки 2018 року не оголосило про саморозпуск.
Гадаю, іспанськими інцидентами справа не вичерпається. Тим паче, що інструментами такої війни є непримітні та сірі персонажі, самітники, зазвичай, вжиті у середовище, яких важко вирахувати спецслужбам, і від яких справді не знаєш, чого чекати…
Всім також відомо про Рух за незалежність Каталонії, який ворохобить країну. Сплески активності тривають останніх два десятиліття, і часто набувають серйозного розмаху, як ото у 2020 році. Є підстави думати, що Рух користає з негласної підтримки Москви. У всякому разі 2017 року, на початку ініціативи каталонського референдуму про незалежність, Володимир Путін пропонував тодішньому лідеру Каталонії Карлосу Пучдемону 10 тис. військових (!) і оплату боргів регіону перед іспанським урядом. Утім, росіяни вже якось воювали проти фалангістів Франсіско Франко у складі "інтернаціональних бригад"…
Та повернімося до маргінального тероризму Росії. Гадаю, іспанськими інцидентами справа не вичерпається. Тим паче, що інструментами такої війни є непримітні та сірі персонажі, самітники, зазвичай, вжиті у середовище, яких важко вирахувати спецслужбам, і від яких справді не знаєш, чого чекати…
Що ж, дипломатичні представництва України посилять охорону, фірми, прихильні до нашої боротьби, теж. Для Росії ж ефект буде зворотним. Війна з її смертельним подихом наблизиться упритул до осель європейців, і навіть ті з них, хто не цікавився нею досі, зрозуміють нарешті, що це і їхня війна…