- Вот смотри, он смелый, он следующий президент!
- Ну дает, так сказать про Путина - это не каждый сможет!
- О-о-о, они вышли на улицы, они оппозиция, настоящая!.. Москва вышла против президента!
Але кожний з них окремо, або разом, знаходиться на недосяжній відстані від українських опозиціонерів, революціонерів, патріотів, героїв російсько-української війни. У них пісню під гитару заспівав про Путіна - вже сміливий. Чи хтось "не бутерброд" - але імперцем і залишається, і тому це не опозиція.
Не та опозиція, яка може існувати в Україні. Справжня боротьба - вона масштабна. Вона глобальна. Не проти прізвища - проти устрою. Не проти клану - а ЗА інший вектор розвитку.
Багато хто не розуміє цінність такої події, як Майдан, запитуючи: "а що ви здобули?" Якщо на Майдані були різні люди, як і на війні - то на них дивляться під мікроскопом, роздивляючись кожного, не ідеального з їх точки зору учасника. Забуваючи про те, що в події важливі не стільки її деталі, скільки масштаб, зробивший РЕЗУЛЬТАТ.
Так, цей результат можна і спаплюжити, як зробила наша більшість, але якщо країна здатна на такі вчинки (вийти та боротися) - це вже не Росія. Як мінімум я буду саме цим пишатися.
Той, хто не розуміє суті Майдану, для початку не розуміє історії та шляху самої України. Бо ми приречені боротися. Були, є і будемо. І боятися можна було б не Майдану, а його відсутності. Бо тоді це б означало повну нашу безнадійність, як незалежної держави.
(Вибачте за русизми, якщо є. Вічна пам'ять загиблим).
