Вона вийшла заміж за військовослужбовця, який служив в Криму. Під час захоплення Криму обидва свідомо перейшли на бік окупанта. Він - задля того, щоб продовжувати жити на теплому півострові, та через більшу зарплатню. Вона - тому що "Україна мнє нічєго нє дала". Людина з сумнівною освітою, спромоглася здобути професію зі сфери обслуговування, а тому звісно, що "Украіна нє дала" більшого інтелекту, вміння заробляти більше, вперто долати перешкоди.
Зате Росія дала "компенсацію" за зраду, на яку купили якусь простеньку автівку. Радощі безмежні. Дитина пішла до школи, де регулярно відзначався "дєнь міра" з голубками та колорадськими стрічками. Це в ті роки, коли вже гинули тисячі українців від російської агресії.
Нещодавно вона швиденько зібралася та виїхала з Криму, з дитиною, щоб воз'єднатися з іншими членами родини, - але не до Росії. Чомусь до Польщі. Звісно, за українськими документами. Звісно, приймаючи лаври, як українська біженка, якій потрібна міжнародна допомога.
Він, зрадник і колаборант, не може виїхати з Криму, бо, мабуть, його першого, як неблагонадійного, кинуть на лінію фронту. Чи зустрінуться вони колись, чи буде в них надалі якесь майбутнє - невідомо.
Нещодавно натрапила в стрічці на рекламу дуже сумнівного персонажа, такого собі арестовича: "як спланувати своє майбутнє?", чи щось таке схоже, на цю тему. Треба ж якось існувати далі в інтернет-просторі, навіть якщо ти арестович?Дійсно, як спланувати?
Виходить, що у когось з цим проблеми. Я пам'ятаю свої проблеми планування в підліткові роки, коли тобі здається, що ти вже знаєш, чого хочеш. Звідси відштовхуєшся та йдеш вперед. Потім життя коригує, десь робить перешкоди, десь допомагає - але щоб ось у таку халепу...
Що було незрозумілого? Є факт нападу росії на окрему незалежну державу. Він зрозумілий та чіткий. Факт. Нападу. Ти або з ними, або з нами. Коли ти з нами, тобто зі своїми, і тобі не байдуже, під яким прапором жити - як показала історія подій, твоє планування має більший сенс, бо правда на ТВОЇЙ стороні. А коли вона не на твоїй - то все, що ти собі набудував на піску (образно), вони хитке й ненадійне. Зараз всі договори купівлі-продажу після 2014 року будуть визнані нікчемними. Все набудоване на окупованій землі буде знесено. Всі чужі прапори зняті, а куплена автівка на гроші за зраду - сумнівний здобуток. Зламається, згниє та забудеться.
Як і всі твої плани, побудовані на чужому нещасті.
Доречі, частина родини, з якою вона воз'єдналася в Польщі, і чоловічої статі також, радісно збігали на вибори в 2019-му, чи не вперше в житті. Бо раніше було не по приколу, а в 2019-му - по приколу. Збігали, поставили хрестик, та виїхали з України рік тому. Бо коли біда в Україні - хіба таким людям вона потрібна, та Україна?
Як мати, яка в старості нехай вмирає на самоті. Хтось інший, кому не байдуже, про неї нехай попіклується...
