"ТАЄМНА ІСТОРІЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ" - Павло Бондаренко

"ТАЄМНА ІСТОРІЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ" - Павло Бондаренко

«Історія - це така штука, це такий ящик, це така камера-обскура, повна таких пекучих таємниць, що коли їх дізнаєшся, хоча б деякі окремі, так просто дух перехоплює, голова паморочиться і пересихає язик.  І ти хитаєш головою і думаєш: ні, вже цього ніяк не може бути.  А воно може, воно може, дуже навіть може. Бути» (Володимир Войнович)

Те, чого не розповідали радянські фільми, книжки та газети про тих, іменами яких називали колгоспи, шахти, вулиці, пароплави і заводи. Там що не обличчя - то потвора. Уривок з майбутньої нової книги, автором якої маю честь бути:

Серго (справжнє ім’я Георгій) Орджонікідзе, з бідної грузинської родини. Освіту мав нижчу. Маніяк і садист, який прославився тим, що убив видатного грузинського громадського діяча поета Іллю Чавчавадзе. Орджонікідзе характеризують таким чином:

«Брутальний і малоосвічений грузин, нащадок збіднілих імеретинських дворян, він залишився сиротою в ранньому дитинстві, ріс вередливою дитиною, погано вчився і часто влаштовував істерики. Одного разу в школі він зірвав зі стіни портрет царя і в люті став топтати ногами. Його вигнали зі школи» (Роман Бракман. «Секретная папка Иосифа Сталина». Скрытая жизнь. – М,: «Весь мир». – 2004).

Мойсей Соломонович Урицький, за походженням єврей. Той самий, що був комісаром Всеросійської комісії з виборів в установчі збори, перший голова Петроградської ЧК. Цей мав вищу юридичну освіту, що не завадило йому бути сексуальним маніяком, котрий не пропускав жодної спідниці та й чоловічих штанів теж, якщо на те пішло.

Збоченець, який узагалі не мився в очікування світової революції й смердів, мов цілий свинарник. Був ще й фізичною потворою – мав коротенькі криві ніжки, круглу спину й вдавлену у плечі голову. Цей на відміну від Дзержинського, був не наркоманом, а закінченим алкоголіком.

Валеріан Володимирович Куйбишев, дворянин, освіта середня, також був безнадійним алкоголіком. Якось ще під час підпільної діяльності він «по п’яній лавочці» розбовкав черговій коханці про товаришів по партії, та донесла у поліцію й усіх самарських більшовиків (крім нього самого) заарештували.

Цей пив не просто багато, а – страшно багато. Запоями. Коли Сталіну донесли що Куйбишев пиячить, той сказав: «Пиячить? Нехай. Скоріше здохне». «Здох» Валеріан Куйбишев у віці 46 років у робочому кабінеті. Офіційно від серцевого нападу. Насправді – упився до смерті. Зате в СРСР його іменем називали міста, села, заводи, кораблі та колгоспи.

Симон Аршакович Тер-Петросян, з багатої вірменської родини. Освіта – незакінчена середня. Виключений з училища за погану поведінку. В історії відомий за псевдонімом «Камо», довірена особа Леніна на Кавказі. Друг дитинства Сталіна, разом з яким займався грабунками, що їх більшовики скромно величали «експропріаціями». Божевільний садист і убивця, постійний пацієнт психіатричних лікарень...

Ну, і нарешті до колекції Яків Михайлович Свердлов (Янкель Міраїмович Свердлін), виходець з євреїв Нижнього Новгорода. Освіта 4 класи. Кажуть, «революційну» кар’єру починав як «кватирник» (злодій, який грабує житло, проникаючи до нього через кватирку), а вже в ув’язненні зійшовся з «політичними». Утім, підтвердження цьому немає.

Зате відомо про надзвичайну, нелюдську навіть на тлі Дзержинського і Леніна, жорстокість. Ще у 1905 році на Уралі Свердлов сформував банду, що називалася «Бойовий загін народного озброєння». Складався він з найогидніших «відморозків» типу Петра Єрмакова, котрий за наказом Свердлова у 1907 році убив товариша по партії, підозрюваного у зв’язках з поліцією й відрізав йому голову.

Це той самий душевнохворий Єрмаков, який брав участь у розстрілі царської родини й особисто добивав жінок багнетом.

Щодо психіки самого Свердлова… Погодьтеся, з 1916 року всюди тягати за собою шкуру передчасно померлої улюбленої собаки й стелити її замість нічного килимка у кремлівських покоях – поведінка, що не дуже вписується в уявлення про здорову людину так само, як і заняття некромантією.

Свердлова боялися. «Чорним дияволом» називали його поза очі. І не лише тому, що він був одягнений з ніг до голови у шкіру: шкіряні чоботи, шкіряне галіфе, шкіряна куртка, шкіряний картуз. Цю манеру одягатися перейняли кати з ВЧК, куратором якого він був.

Більш детально про таємне життя більшовицьких вождів; про справжній СРСР, а не той, яким його малювала пропаганда - у новій книзі, що готується до видання.
"ТАЄМНА ІСТОРІЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ. МІФИ, ЗАГАДКИ, ВЕРСІЇ"

Передзамовити її за пільговою ціною ви можете за посиланням: https://pavlopraviy.blogspot.com/2020/11/blog-post_14.html?fbclid=IwAR0wDBUEsa6M__G-xD9tzFfCDMe50_kE...

Loading...