От наприклад, коли я читаю новини про рекордні золотовалютні резерви за всю історію незалежності - 39 млрд, то я не бачу приводу для радості.
Бо завжди треба дивитись не тільки на самі резерви, а платіжний баланс, який показує джерела притоку та відтоку валюти з країни.
От в минулому році торговий дефіцит теж досягнув рекордного значення за всю історію - аж в 25 млрд дол.
І від стрімкої девальвації гривні нас зараз рятує лише західна фінансова допомога, частина з якої це кредити і їх колись треба буде повертати.
Так, звичайно цей гігантський торговий дефіцит зумовлений блокуванням українських портів і є надії, що після війни експорт повернеться на довоєнні показники.
От тільки проблема в іншому. Величезні валютні надходження ми зараз проідаємо, в тому числі на імпорт готової продукції, а не засобів виробництва. Чому це проблема? Бо в майбутньому у нас не буде бази для зростання експорту. І коли захід перестане нам давати гроші, то тоді в нас почнуться проблеми.
Звичайно, я також розумію, що після війни ставка робиться на План Маршала. Однак, особисто для мене ці цифри виглядають дуже космічними. Ну і плюс спостерігаючи на чому акцентує увагу уряд, то в мене є підозри, що ці гроші підуть в трубу.
І буде в нас як в Греції. Країна залізе по вуха в борги, але через власну нездатність правильно розпорядитись цими грошима, в майбутньому матиме економічні проблеми. Тоді й проблема торгового дефіциту і вилізе назовні.
