З цікавістю прочитала пояснення депутата СН Маріковського про медіа-моніторинг для влади. Отой самий, що коштує 10 мільйонів гривень. І про який зробила сюжет команда журналістів-розслідувачів з BIHUS.Info.
Якщо коротко, то такими медіа-моніторингами поважаючий політик має шльопати по писку свою команду підлабузників.
Бо — звіти в яких розказують, що Татарова, Єрмака та Шурму «атакують опозиційні ЗМІ».
Ті ж самі незалежні ЗМІ начебто «розкручують критику влади».
І ноу-хау — це використання в офіційному документі звороту «порохобот Леусенко у Twitter атакував владу». WTF? Що це за використання терміну «порохоботи»? Друге — відколи у нас у соцмережі, якою є Twitter — заборонено критично оцінювати якісь дії та заяви влади? І три — якщо Банкова за 10 мільйонів хоче дізнатися реальну думку про єдиний телемарафон — то варто заглядати на сторінки топових редакторів, впливових медіа і почитати дослідження Фонду «Демініціативи». А не вишуковувати маловідомих юзерів у Twitter.
Маріковський пише. «З 2005 року я так чи інакше обслуговував Адміністрації та Секретаріати Президентів Віктора Андрійовича Ющенка до Петра Олексійовича Порошенко». Якщо якість моніторингів була така ж — то не дивно, що до фіналу свого президентства кожен клієнт підходив з дуже плачевним результатом. З теплими ванними і червоною п’ятою точкою.
Далі Маріковський.
«Щодо якості матеріалів, про що ідеться.
Я особисто їх не бачив жодного. Але судячи з оприлюднених даних, вони виглядають професійними та фаховими, заточеними під конкретні задачі відповідно до технічного завдання». Судячи з усього була задано з Офісу викривляти реальність в очах президента і створити світ Барбі, якому заважає Кенвуд із поганих опозиційних ЗМІ.
Із формулювань про так звану «атаку».
Матеріали, де розповідають про вплив Олега Татарова на правоохоронну систему це «опозиційні ЗМІ продовжують атакувати заступника керівника ОП».
Статті та сюжети — про Шурму і його брата ат корупційні мільйони — то теж «атака».
І загалом медіа, які не під шапкою єдиного телемарафону займаються «атаками» та «популізмом».
У всьому цьому у мене є одне питання.
Володимир Зеленський аж ніяк не древній дід, а молодий чоловік у розквіті сил.
Що заважає йому самостійно взяти смартфон і за 20 хвилин в день ознайомитись із рубрикою «головне» на сайті УП, Цензора та Дзеркала тижня?
Що заважає врешті зайти на сторінки 3-5 різних оглядачів і ознайомитись із думками стосовно резонансних тем самостійно? Без зламаного телефону підлабузників і глистів, на яких ласий кожен другий наш політик.
Складається враження, що Володимир Олександрович уже не в джакузі.
Наче річкового рака його варять з кропом і лавровим листом. А він і задоволений собою. Що його зжеруть під пиво.
