Газета нагадує про те, що сталося незабаром після вторгнення російських військ в Україну.
«Російські війська окупували Бучу, передмістя Києва, трохи менше ніж на місяць. За ці 29 днів на початку 2022 року вони вчинили настільки жорстокі злочини, що це українське місто назавжди залишиться синонімом воєнних злочинів — своєрідною Сребреницею цього конфлікту.
Сотні мешканців були вбиті і піддані тортурам; понад 100 людей були поховані в братській могилі біля православної церкви. Інших убили, коли вони намагалися тікати.
Підвал дитячого літнього табору було перетворено на камеру тортур, де жінок і дітей систематично ґвалтували. Солдати перерізали горло, калічили жертв і вбивали батьків на очах у їхніх дітей.
Було знайдено понад 500 тіл цивільних. Ще десятки людей досі вважаються зниклими безвісти. Організація Об’єднаних Націй назвала це етнічною чисткою і злочином проти людяності, тоді як Росія стверджує, що цю сцену інсценували британські спецслужби.
Серед них — генерал-полковник Олександр Чайко, командувач Східним військовим округом, який очолював російську армію на початку вторгнення і був найвищим офіцером на території України.
Це генерал-майор Сергій Чубарикін, командир елітної 76-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії. Солдати, що перебували під його безпосереднім командуванням, нібито вчинили більшість військових злочинів у Бучі, зокрема розстріли, тортури й масові мародерства.
За даними Держдепартаменту США, полковник Азатбек Омурбеков із 64-ї окремої мотострілецької бригади особисто брав участь у «грубих порушеннях прав людини», у тому числі «несе пряму відповідальність за вбивства, зґвалтування та тортури».
Їхні особи були встановлені незалежними юристами та слідчими з використанням відкритих джерел інформації, і всі 13 підтверджені українськими спецслужбами.
Ця війна — одна з перших, у якій слідчі змогли використати записи з камер відеоспостереження, відео з телефонів і соціальні мережі для переслідування воєнних злочинців.
Вісім імен були перевірені Генеральною прокуратурою України (ГПУ) і підтверджені офіційними повідомленнями про підозру, виданими Києвом як попередній крок до можливого офіційного переслідування у місцевих судах та в Міжнародному кримінальному суді.
П’ять осіб були ідентифіковані за допомогою повідомлень, виданих щодо їхніх підлеглих, з перехресною перевіркою за загальнодоступними російськими військовими документами. Щодо цих офіцерів індивідуально не видавалися повідомлення про підозру.
Понад 80 солдатів, що перебували під їхнім загальним командуванням, вже були офіційно ідентифіковані як підозрювані у вчиненні злочинів у Бучі. Багато інших також брали участь у цих злочинах, але їх поки не вдалося ідентифікувати, — пише Times.
Якщо окремий солдат вчиняє злочин, то відповідно до Женевських конвенцій його начальник не звільняється від відповідальності. Однак для пред’явлення обвинувачення командирові в міжнародному суді за злочини підлеглого потрібен високий ступінь доказовості. Щоб визнати винним, слідчі повинні довести, що офіцери знали або мали би знати, що їхні підлеглі вчиняють злочини, і не вжили всіх можливих заходів для їхнього запобігання.
Прокурори повинні представити докази, які пов’язують конкретний військовий підрозділ і його командирів зі злочинами.
Sunday Times розмістила фотографії кожного з ідентифікованих учасників садистських розправ — клікнувши на них, можна отримати інформацію про кожного. Ось ці імена:
Автори статті розповідають, яким чином вдалося встановити особи цих людей, обставини злочинів і докази, отримані в результаті розслідування.
Розслідування проведене за допомогою інформації, зібраної СБУ, Центром Досьє, українськими прокурорами; використовувалися дані з соціальних мереж, а також — військові відомості з відкритих джерел.
Автори пишуть, що в соснових лісах на околиці Бучі місцеві слідчі досі знаходять тіла цивільних, яких вивели туди і розстріляли.
СБУ заявляє, що з моменту вторгнення в 2022 році розслідувала понад 100 000 військових злочинів.
У Києві генеральний прокурор України Руслан Кравченко сповнений рішучості встановити особи солдатів, які вчиняли вбивства. «Я маю намір встановити особи якомога більшої кількості російських солдатів, що вчиняли вбивства в Бучі».
«Останній раз такий трибунал був після Другої світової війни. Але навіть сьогодні, наразі, є злочинці, які переслідуються за злочини, вчинені більш ніж вісімдесят років тому», — сказав Кравченко.
«Якщо ми й надалі будемо отримувати підтримку від Сполученого Королівства, Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки, ми обов’язково досягнемо справедливого миру, і кожен воєнний злочинець буде покараний.
Нехай це станеться через десять або двадцять років, але це обов’язково відбудеться».
