"(То)темний народ і його жреці" - Ігор Гулик

"(То)темний народ і його жреці" - Ігор Гулик

Коли хтось вірить у "переродження", "виправлення" цього зазомбованого плебсу, — то марні його надії.

Читаю повідомлення з новинної стрічки: "У Росії вирішили саджати у в'язницю за "осквернення" георгіївської стрічки". У принципі, нічого дивного: наші сусіди саджають і не за такі дрібниці. Та все ж, диву даєшся, як у ерефії роблять з вчорашнього "чорного" нинішнє "біле", як чуже безсоромно видають за своє.

Так, звісно, заперечать мені скептики, росіяни мітять свою ментальну територію своїми ж тотемами, формують "національну ідентичність", розвивають тему "побєдобєсія" за умов, коли інших підстав для переможних реляцій бракує. Але гріш ціна такій "ідентичності", якщо вона вибудовується на старих сумнівних міфах.

Усім відомо, звідки взялася "георгіївська стрічка", і як забороняли цей символ єдинокровні попередники сучасних правителів Росії. Ну, бо, бачте, "лєнточка" красувалася на символіці білогвардійців і, о жах, власовців. Але з певних пір вона знадобилася для "підняття бойового духу" народу-"богоносця", який, даруйте за тавтологію, на дух не сприймав ні "фошістов", ні Бога. І нікого не турбує когнітивний дисонанс, ба більше, — тепер про будь-які публічні згадки про "славне минуле" можуть впаяти 5 літ тюрми.

"Лєнточка" красувалася на символіці білогвардійців і, о жах, власовців. Але з певних пір вона знадобилася для "підняття бойового духу" народу-"богоносця", який, даруйте за тавтологію, на дух не сприймав ні "фошістов", ні Бога

В історії використання смугастого військового символу, здається, була лише одна переможна війна – російсько-турецька. Всі решта – Кримська, Японська, Перша світова завершилися поразками, а остання – навіть крахом самої імперсько-монархічної конструкції Росії. Якщо путінських пропагандистів вабить власне ця сторона "медалі", а держдума свідомо робить акцент на фатальних аспектах історії, — значить, справа не у стрічці.

Знаєте, мені особисто такі речі нагадують карго-культи полінезійських народів, які виникли, здебільша, після Другої світової війни. Союзники з антигітлерівської коаліції облаштували у Папуа-Новій Гвінеї низку летовищ, з яких здійснювали повітряні атаки на японські бази. Разом з війною до тубільців прийшла цивілізація, — американці, зазвичай, постачали аборигенам консерви та інші невідомі досі блага. А коли війна завершилася, то остров'янам не залишалося нічого іншого, лише спорудити дерев'яні літаки й молитися на них як до божества.

На вежах Кремля досі горять більшовицькі зорі, а на Красній площі вивищується мавзолей ще одного ідола – правда, іншої, "червоної Росії". Ефесбешна ж Росія повернула народові культ ще одного тирана, здавалося б, розвінчаного Хрущовим і К, але, однак, "вічно живого"

Це, звісно, важко сприймати навсправжки, але росіяни, оцей "глубінний народ", під впливом пропаганди й через інфантильність завжди невільного натовпу акцептували схожі речі. У принципі, нічого не змінилося, адже на вежах Кремля досі горять більшовицькі зорі, а на Красній площі вивищується мавзолей ще одного ідола – правда, іншої, "червоної Росії". Ефесбешна ж Росія повернула народові культ ще одного тирана, здавалося б, розвінчаного Хрущовим і К, але, однак, "вічно живого". Макабричний коктейль з монархізму, православія, комунізму та архаїчних "скрєп" (аж до "Домостроя" подекуди) – ось що відбувається у поневолених мізках пересічного обивателя "святой Русі", приправлених до того ж значною дозою алкоголю.

Неофіт-ізборєц Іван Охлобистін, — чи то актор, чи то монах, чи банальний ошуст і п'яниця, — яскраво ілюструє такий типаж, вочевидь, списаний зі самого себе: "И булькнуло что-то в генетике, у самого дна. Пузырьком до поверхности добралось и щёлкнуло яркой звёздочкой при соприкосновении с душой. И в этом "что-то" мчались дикие орды Атиллы, летучие гусары Дениса Давыдова, конница Будённого. Волной захлестнуло душу".

Завіса…

Тому коли хтось вірить у "переродження", "виправлення" цього зазомбованого плебсу, — то марні його надії. "Мы движемся прямым путем к воскресению мертвых", - написав ще один жрець карго-культу Олександр Дугін

Для повної картини (то)темного народу – дві цифри з результатів соціологічного дослідження українських фахівців, серед яких визнані професіонали, зокрема професор Олександр Шульга. Отже, 58% росіян підтримують рішення про оголошення загальної мобілізації у РФ. Половина з них виступають за те, аби СВО не мала граничних часових рамок і тривала скільки потрібно. І водночас: 74% позитивно (!) оцінили відступ російських військ з Херсона. Що можна сказати від такого, — навіть не шизофренічного роздвоєння, не знаю, чи є відповідний термін для діагнозу, — вінегрету настроїв та висновків?

Тому коли хтось вірить у "переродження", "виправлення" цього зазомбованого плебсу, — то марні його надії. "Хто входить тут, покинь усю надію", - чим не дантівське пекло? "Мы движемся прямым путем к воскресению мертвых", - написав ще один жрець карго-культу Олександр Дугін.

Що ж, услід на "русскім корабльом", хай щастить…