"Томос для України: Москва готує розкол, а сам Путін витісняє патріарха Кирила" - Віталій Портников

"Томос для України: Москва готує розкол, а сам Путін витісняє патріарха Кирила" - Віталій Портников

Після позачергового засідання синоду Російської православної церкви стало відомо, що Московський патріарх Кирило перестане згадувати Вселенського патріарха Варфоломія під час богослужіння, а священики РПЦ не будуть більше молитися зі священиками Константинопольського патріархату і залишать всі релігійні організації, в яких є представники цієї церкви.

Євхаристійне спілкування – тобто можливість для прихожан обох церков молитися в храмах одна одної – поки що не припинене. Але варто взяти до уваги, що ці заходи московський синод схвалив ще до надання Вселенським патріархом автокефалії православній церкві України. Можна уявити собі, що буде потім.

​Путін перетворюється на фактичного главу російської церкви

Не варто шукати в діях патріарха Кирила і синоду РПЦ логіку – тим більше, що рішення синоду, судячи з їхньої лексики, пишуть не в резиденції патріарха в Чистому провулку, а в адміністрації російського президента Володимира Путіна, який потроху перетворюється на фактичного главу російської церкви, відтісняючи і Кирила, і інших церковників.

Але все ж нагадаємо читачеві, що всі останні десятиліття Москва виправдовувала трагічний для багатьох парафіян розкол в українському православ’ї саме тим, що вона захищає канонічну віру і єдність світового православ’я. А зараз, коли дозріли всі умови для подолання розколу в Українській церкві, коли Вселенський патріарх знайшов формулу єдності для всіх православних віруючих, РПЦ ініціює розкол в тому самому світовому православ’ї і готова перетворити на розкольників вірних своєї церкви в Україні – УПЦ (Московського патріархату).

Виникає закономірна підозра, що для РПЦ було важливим не світове православ’я, не канонічність, не зв’язок із Константинопольським патріархатом, а збереження російського політичного впливу в Україні, для якого безсоромно використовувалися всі ці аргументи. Тому що, якщо було б інакше, синод РПЦ зараз думав би не про те, як «покарати» Константинопольський патріархат, а про те, як взяти участь у подоланні церковного розколу в Україні і створенні єдиної помісної церкви в цій країні. Синод став сеансом самовикриття для людей, які ставлять інтереси російської влади і її імперські фантазії вище від інтересів своїх вірян і навіть самої віри.