Абсолютно віртуозну партію розігрує Байден останні місяці. Якщо велика війна почнеться (як на мене, це вкрай маловірогідно), він виглядатиме людиною, котра настирливо попереджала про небезпеку, укріплювала Україну й гуртувала світову спільноту в протидії агресії.
Якщо ж ні (в чому я практично не сумніваюся), то він буде людиною, котра цю війну відвернула.
І навіть протидія нашого недолугого МЗЧ цьому не завадить.
Класична, просто-таки для підручників політології, win-win політика Байдена.
А тепер, про не менш хрестоматійну lose-lose у виконанні українського президента.
Якщо велика війна не почнеться, він виглядатиме, як і наразі, короткозорим, легковажним політичним аматором, котрий вперто заважав Байдену відвертати війну й зміцнювати коаліцію на підтримку України.
А якщо, не дай Дарвін, щось станеться (навіть у обмеженому варіанті), його вдячні громадяни знесуть як ворога України, котрий зумисне підставив її під удар.
Для нас із вами головна небезпека тут - що він таким чином добровільно зробив себе (а почасти й нас) путінським заручником.
Тому люди й кажуть, що ліпше з розумним загубити…
