"Той випадок, коли..." - Віктор Бобиренко

"Той випадок, коли..." - Віктор Бобиренко

Слуги вчора наголосували багато змін по НАЗК.

Але не проголосували основну поправку — про негайне відкриття декларацій.

А все чому?

Тому що цих добрих людей (Слуг) підсадили на конверти. Де кожен ноунейм, ще вчора фотограф чи вчителька — почали спочатку отримувати по 5ть, потім по 10ть тисяч баксів.

А в апогеї великого крадівництва — вже по 20ть тисяч баксів щомісяця.

І ці люди пересіли з маршруток і Ланосів у круті Тойоти і Мерси.

Покупляли на мам і тещ квартири. Стали дозволяти собі відпустки з коханками на Мальдівах.

Вобщем: “кто бил нікєм, тот станєт всєм” (рядок з Інтернаціоналу, єслішо).

“Ми сдєлалі їх вмєстє”.

Так от, вчора стався дикий випадок, коли насправді за поправку не дали голоси не тому, що так веліли з ОПи від Єрмака, а тому що самим стрьомно.

Захисна реакція. І я прошу це відмітити.

Це голосування говорить про те, що більшість Слуг вже пройшли точку невозврата.

Тепер усі вони дуже хочуть другого терміну Зеленського не тільки для того, щоб далі отримувати пєчєньки-ніштячки.

А щоб тупо не сісти при зміні влади.

Єрмак таки пов’язав усіх. Хоч не кров’ю, а бабками. Проте за принципом: якщо шо — сядут усє.

Тепер команда слуг готова буде на все, щоб владу не віддати.

По ходу після війни (чи під час) — нас чекатимуть нові випробування.

Тримаймося.