"Турбозальоти тижня" - Віктор Бобиренко

"Турбозальоти тижня" - Віктор Бобиренко

Якійся б Швейцарії скільки б подій здавалися безумним калейдоскопом. А у нас - поточний тиждень.
Ми в Україні, друзі, вище носа. У нас може бути бідніше, ніж у Швейцарії. Але у нас точно не скучно.
Уявляєте?, у нас на тижні міняють одного директора офісу президента на іншого. Андрія на Андрія. Богдана на Єрмака. Шило на мило. Одну біду на іншу. Хє*ню Коломойського на удачу Путіна.
Десь би у Лондонах – на півроку розмов і дебатів. Віскаря випитого – більше ніж елю.
А впрочєм, нєт. Для цивілізованих країн – офіс президента – це канторка, у якій слідкують, щоб нарядний президент прийшов на перерізання стрічки кудись. І дзвонять в уряд, щоб йому принесли якісну шпаргалку – що там треба сказати з приводу перерізання - усміхненому піплу.
І режисера запросити для нарізки того, що покажуть увечері тому піплу, який на перерізанні не був.
Ну, треба ж, щоб вони у щось вірили.
Ну, і щоб машину вчасно подали. І щоб обід дієтичний, шоб не крутило чого. Наш президент не пукає не те що перед Путіним – ніколи. Офіс, панімаєш, професійний, тому і не пукає.
Але ж ми, сука, не цивілізовані. У нас людина №2 у країні – голова Верховної ради і людина №3 – Прем’єр міністр країни – запросто бігають звітувати людині, місія і функції якої законодавчо не прописані.
Разумков і Гончарук для спільних узгоджень зустрічалися в кабінеті Богдана. У візантійській традиції це головне – хто до кого бігає на наради. Хто де сидить.
І в цьому Богдану не було рівних. Усі знали, кому підносити патрони.
Колись мою дитячу впевненість про «Великого» полководця Кутузова дуже попустило твердження Карамзіна та інших сучасників подій про те, що генерал-аншеф Кутузов чергував у апартаментах Єкатерини ІІ-ї. І очікував там молодого поручика Платошу Зубова – молодого коханця імператриці. І робив йому каву по турецьки.
Генерал, сука, пресмикався перед замореним за нічну вахту поручиком. Щоб не змістили генерала.
Розумієте, чому їм не подобається Революція Гідності?
Це все що треба знати про рузкій менталітет.
Це все, що треба знати про ментальність тих, хто зараз править Україною.
Зеленський на загал стверджує у Мюнхені, що у нього немає стартегії.
І ви думаєте, що цього хтось не почув?
Зеленський на загал стверджує – що він не вміє делегувати повноваження. Що він не вміє підбирати і розставляти кадри.
Думаєте, цього хтось не почув? Зате пан Зеленський стверджує, що вірить у те, що Путін глибоко в душі хоче миру. Бо це Вова побачив у Вови в очах.
Ми містичний народ. Ми віримо у Вія, Дракулу, Бабу-Ягу. І те, що Вова побачив у Вови.
А я стверджую, що то був блиск у очах педофіла.
Старе чмо бачить, кого можна заманити за канхвєтку.
Скажіть президенту, щоб не сідав у машину до малознайомих дядь.
Якщо поширите цей пост - врятуються інші президенти. Наприклад Кондуїту чи Щвамбранії...

Віктор Бобиренко