Знаєте, що цікаво? Люди нерідко плутають доброту зі слабкістю, терпіння — з відсутністю характеру, а мовчання — з нездатністю відповісти.
І поки ти намагаєшся нікого не образити, хтось абсолютно спокійно перевіряє, наскільки далеко може зайти за твій рахунок.
Ось 20 правил, над якими варто подумати.
1. Не розповідай усім про свої плани.
Не кожен, хто цікавиться твоїм життям, бажає тобі успіху. Декому просто хочеться знати, де ти можеш спіткнутися.
2. Не виправдовуйся перед тими, хто не збирається тебе зрозуміти.
Людина, яка вже винесла тобі вирок, не шукає пояснень. Вона шукає підтвердження власної правоти.
3. Не відповідай на кожну провокацію.
Інакше твоїм настроєм керуватиме будь-який випадковий перехожий. Досить натиснути на потрібне місце — і ти вже витрачаєш вечір на чужу дурість.
4. Не роздавай других шансів безкінечно.
Помилка може трапитися з кожним. Але коли одна й та сама поведінка повторюється регулярно, це вже не випадковість. Це вибір людини.
5. Не намагайся подобатися всім.
Навіть якщо ти станеш золотим червінцем, обов'язково знайдеться той, хто скаже, що йому більше подобаються срібні монети.
6. Не плутай самотність з непотрібністю.
Краще побути наодинці, ніж щодня сидіти серед людей і відчувати себе чужим.
7. Не показуй кожному свої слабкі місця.
Відвертість — це не обов'язок перед усім світом. Довіра має бути заслуженою, а не виданою авансом.
8. Не витрачай сили на перевиховання дорослих людей.
Якщо людина вважає хамство нормою, твоя лекція про вихованість навряд чи стане для неї відкриттям.
9. Не приймай чужу думку за істину.
Гучний голос не робить людину розумною, посада — мудрою, а впевненість — правою.
10. Навчися казати «Ні».
Іноді одне коротке слово економить роки життя, які ти міг би витратити на чужі проблеми.
11. Не змагайся з тими, хто живе заздрістю.
Ти можеш досягти десяти вершин, а така людина все одно знайде одинадцяту причину тебе знецінити.
12. Не відкривай душу там, де немає взаємності.
Не кожен, хто вислухав твою історію, має право стати її учасником.
13. Не дозволяй емоціям приймати рішення за тебе.
Особливо тоді, коли хтось дуже хоче побачити тебе розгніваним. Іноді найкраще, що можна зробити, — не подарувати йому цього задоволення.
14. Не прив'язуй своє щастя до чужого схвалення.
Якщо тобі потрібен дозвіл інших, щоб бути собою, то хто взагалі живе твоє життя?
15. Не переконуй людей у своїй цінності.
Діамант не ходить по ювелірних магазинах і не доводить, що він діамант.
16. Пам'ятай, що інтереси людей часто сильніші за їхні обіцянки.
Слова можуть бути красивими. Але справжнє ставлення найкраще видно тоді, коли людині доводиться чимось пожертвувати заради тебе.
17. Не плутай доброту з обов'язком терпіти.
Можна мати добре серце й водночас міцно зачиняти двері перед тими, хто постійно приносить за них бруд.
18. Не бійся змінювати своє оточення.
Не всі, хто був поруч на початку твого шляху, мають залишатися до його кінця.
19. Бережи свій час.
Гроші можна заробити повторно. Час, витрачений на безглузді суперечки, токсичні стосунки й нескінченне доведення очевидного, ніхто не поверне.
20. Не втрачай себе, намагаючись утримати інших.
Людина, яка хоче бути поруч, знайде спосіб. А та, якій це не потрібно, знайде причину.
І знаєте, який висновок із усього цього?
Мені здається, найбільша помилка людини — прожити життя, постійно намагаючись заслужити нормальне ставлення до себе.
Бути хорошою дружиною, чоловіком, матір'ю, батьком, другом, колегою. Всім допомогти, всіх зрозуміти, всім пробачити. А потім одного дня виявити, що на себе часу так і не залишилося.
І ще одна неприємна річ: не всі люди, яких ти вважаєш близькими, вважають тебе близькою людиною.
Не всі, кому ти допоміг, допоможуть тобі.
Не всі, кому ти довірився, збережуть твою довіру.
Це не привід ставати цинічним.
Це привід нарешті навчитися розрізняти людей.
Бо сила не в тому, щоб усіх перемогти, поставити на місце чи змусити боятися.
Сила — це коли ти можеш залишатися доброю людиною, але більше не дозволяєш робити з себе дурня.
І, мабуть, найважливіше правило, яке я б додала від себе:
Не бійся розчарувати людей, які звикли користуватися твоєю поступливістю.
Їхнє розчарування — не твоя життєва трагедія.
Твоє життя — не служба порятунку для всіх, хто не навчився поважати тебе.



















