"У брехні короткі ноги" - Тарас Чорновіл

"У брехні короткі ноги" - Тарас Чорновіл

Брифінг прем'єра Гончарука. Кореспондентка Прямого спробувала задати питання про закупівлю російського газу. За столом - паніка. Прем'єр сидить з кам'яним лицем, аж злякався за сердешного, щоб у нього щось поганого зі здоров'ям не сталося, наприклад - несподіваний понос. Прес-секретарка перебиває й зупиняє журналістку. Та наполягає на запитанні. Брифінг передчасно припиняють, прем'єр панічно втікає. Журналістка його все ж наздоганяє й вимагає відповіді. Гончарук, утікаючи, спершу відбуркується, що вже відповідав на це. Урешті каже, що жодних переговорів про закупівлю російського газу не ведуть, лише про транзит. А що це брехня, уже засвітили і їхні російські партнери, і зрозуміло це з елементарної логіки ведення таких переговорів.

У брехні короткі ноги. Зараз маю на увазі віденські переговори представників української влади та РФії про газ. А наші чиновники, що - вірили ніби в нашу інформаційну епоху можна щось приховати від населення? Ми ж про сам факт переговорів і про їх тематику дізналися не від своєї, а від рашистської влади. Ну не могла ця інформація довго залишатися таємною. Усі численні викриття, плівки, викиди інформації тощо мали б уже навчити, але наша, з дозволу сказати, влада досі живе в парадигмі минулого, десь у стилі секретних протоколів Молотова-Рібентропа. А ще в черговий раз зелена команда отримала зайвий доказ того, що надіятися на приховані домовленості з росіянами – річ марна. Навіть демонструючи повну васальну залежність перед Путіним, Зеленський та його підручні не можуть сподіватися на бодай мінімальну лояльність і виконання секретних домовленостей. Путіну залежний президент України потрібний лише як тимчасовий інструмент, а аж ніяк не партнер. Підставляти своїх українських візаві теж входить у плани Кремля – їм потрібне протистояння в країні та слабка й неавторитетна влада.

А тепер про суть справи. Всі вже мали змогу прочитати повідомлення рашистського міністерства. Основна тема – відновлення прямих поставок російського газу в Україну. У нас це абсолютно аргументовано сприймається як державна зрада. Саме з таким формулюванням вимогу до правоохоронних органів надіслала фракція ЄС. Розуміючи всю загрозливість ситуації, енергетично-екологічне міністерство Оржеля, коли приховати сам факт зустрічі не вдалося, вирішили перебрехати її зміст. Мовляв, ішлося лише про умови транзиту російського газу до Європи. Ну що, вивчайте матеріальну частину, хлопці. Переговори про транзит ніколи не проводилися в двохсторонньому форматі, лише в трьохсторонньому. Бо інакше навіть елементарного сенсу нема. Головні в цих переговорах якраз покупці газу. Усі без винятку питання переговорів потребують погодження з європейськими споживачами. Це було аксіомою раніше, залишиться й надалі. А от питання прямих поставок газу в Україну дійсно є предметом двохсторонніх переговорів. Говорили саме про це.

Зеленський та його урядовці з прецизійною точністю повторюють усі помилки Януковича. Той, маючи економічні та соціальні проблеми в країні, вирішив задовольнити суспільний запит на низькі тарифи через змову з Путіним. Це почалося з Харківських угод, від яких пішов відлік часу до вже неминучої агресії РФ в Україні. Те саме робить Зеленський. Він через втрату надходжень до бюджету, відтік інвестицій, викачування мільярдних коштів Коломойським постав перед необхідністю скорочувати соціальні витрати та нарощувати тарифи. Наслідки для нього можуть бути фатальними. І замість переглянути внутрішню економічну й правову політику в країні, чиновники Зеленського побігли просити в Путіна дешевого газу. Тобто кусочка сиру в мишоловці. І навіть відбрехатися толково не зуміли.

Те, що тільки що відбулося в Кабміні яскраво свідчить, яка паніка зараз у владі. Вони готові йти на будь-які поступки перед РФією, але розуміють, що за це можуть і голів не зберегти. Поки чи не єдиний, хто не відчуває ані докорів сумління, ні почуття загроз для держави - це профільний міністр Оржель. Ну і, звісно, сам Зеленський, який теж не приховує, що готовий вести газові переговори з Путіним. Досвід Януковича їх таки нічого не навчив. Ну хіба відчуття страху в очах появилося.

Тарас Чорновіл


Loading...
Loading...