У Харкові судять організаторів вибуху

У Харкові судять організаторів вибуху

У Харкові почався суд над членами "Оплоту", яких звинувачують в організації вибуху 22 лютого під час недільної ходи в річницю подій Майдану, повідомляє bbc.co.uk.

Тоді загинуло четверо людей, ще дев'ять були поранені.

За чотири доби Служба безпеки розкрила "теракт", встановила та затримала ймовірних організаторів. Слідство завершене, як передбачає закон, - рівно за два місяці.

22 квітня обвинувальний акт направили до суду.

У п'ятницю на лаві підсудних були троє підозрюваних: всі харків'яни - 28, 32, 36 років.

За даними СБУ, один – колишній працівник спецпідрозділу "Беркут". Всі троє – члени "Оплоту", який визнаний в Україні "терористичною організацією".

Вибух 22 лютого

22 лютого харківські активісти влаштували акцію до річниці подій Майдану.

За рік до того - 22 лютого 2014 року - в Харкові проходив з'їзд Сходу та Півдня України, тут провів ніч екс-президент Віктор Янукович, якого також чекали на з'їзді, але він вирушив далі - із кінцевою зупинкою в Росії.

Це була ключова доба для Майдану: Верховна Рада "відсторонила" Віктора Януковича та керівників МВС, СБУ, міноборони і Генпрокуратури, призначила позачергові вибори президента, відновила дію Конституції 2004 року.

На площу до Палацу спорту у Харкові тоді вийшла рекордна кількість харків'ян.

Кількатисячний натовп пройшов ходою до центру міста, зробив спробу повалити пам'ятник Леніна, сотні людей біля лікарні вітали звільнену екс-прем'єра Юлію Тимошенко.

Частина активістів увійшла до порожньої будівлі обласної адміністрації і демонстративно спалила портрет Віктора Януковича у кабінеті тодішнього губернатора Михайла Добкіна.

Рік потому настрій біля Палацу спорту був святковим та піднесеним. На мітингу випустили в небо повітряні кульки з карикатурами Геннадія Кернеса, Михайла Добкіна, Віктора Януковича та Володимира Путіна. Люди співали гімн та вигукували гасла. Організатори планували також "марш єдності" – за маршрутом торішньої ходи.


Двоє людей померли одразу після вибуху

Вибух пролунав, коли колона рушила проспектом Маршала Жукова у центрі міста.

Потім слідство з'ясувало: міну заклали на узбіччі проспекту - за кілька сотень метрів від Палацу спорту. Це була МОН-100 – протипіхотна осколкова міна спрямованої дії, потужність – 2 кг тротилу, радіус дії - понад 100 метрів.

Значну частину ударної хвилі взяв на себе вантажний автомобіль, який випадково опинився на перекритій для руху транспорту вулиці.

Однак металеві осколки міни вразили 13 людей. Двоє з них – активіст харківського Майдану Ігор Толмачов та підполковник міліції Вадим Рибальченко – загинули на місці.

Через добу в лікарні помер одинадцятикласник Данило Дідик. Ще за 12 годин – студент-першокурсник Микола Мельничук.

Організація вибуху

Чотири доби потому в СБУ заявили про розкриття "теракту" й оприлюднили дані про трьох підозрюваних, а також відео з зізнанням одного з них.

Чоловік із закритим обличчям розповів, як обрав масову вуличну акцію ідеологічних опонентів, а також про "замовника" з російського Бєлгорода: "Я узгодив "об'єкт" зі своїм куратором та отримав від нього міну МОН-100 через схованку... Після отримання від спільника інформації про те, що колона пішла, я привів у дію вибуховий пристрій. Та звітував в той же день своєму кураторові, що завдання виконано".

За даними слідства, камери відеоспостереження зафіксували момент, коли була закладена міна.

Також СБУ встановила, що один зі звинувачених був на мітингу біля Палацу спорту та повідомив іншому, коли хода вирушила та дісталася "закладки". Той зателефонував на певний номер, що здетонувало вибух.

Звинувачення стверджує: підозрюваним обіцяли винагороду – 10 тисяч доларів.

Початок суду

Зала суду не могла вмістити всіх охочих потрапити на резонансне слухання. Троє підсудних, їхні захисники та конвой, постраждалі та їхні адвокати, преса, друзі й близькі загиблих і поранених, бійці батальйону "Харків-1" - вони прийшли "зазирнути в очі" звинувачуваним та підтримати тих, кого поранила міна.

Міняти можна військовополонених. А ці – не військові, вони звичайні злочинціМаксим Кокшаров, один з поранених від вибуху

Більшість людей залишилася в коридорі суду, дослухаючись до подій в залі крізь двері.

До початку слухання прокурор оголосив позицію звинувачення: особливо тяжкий злочин із масштабними наслідками. Стаття "теракт" передбачає, серед іншого, довічне ув'язнення.

"Трьом звинувачуваним оголошено про підозру в скоєнні терористичного акту, в результаті якого загинули четверо людей, постраждали дев'ять осіб. Звинувачені визнають свою провину, в ході досудового слідства дали свідчення, розповіли, як вони діяли", - повідомив прокурор Володимир Лимар.

Попри визнання вини, самі звинувачені та їхні захисники категорично заперечують проти телевізійної зйомки процесу - мовляв, справа викликає велике суспільне обурення, а це реальна загроза для їхніх родин.

Адвокати підсудних відмовляються коментувати стратегію захисту і не представляються журналістам. Пояснюють: в очах пересічних громадян "захищати підсудних" означає виправдовувати їх.

"Вони (підсудні. - Ред.) хочуть пом'якшити, прибрати питання про матеріальну винагороду. Мовляв, мотиви були ідеологічними, а не корисливими. Вони дійсно визнають провину, проте, як видно з матеріалів справи, спростовують дані, що спонукали їх гроші", - розповідає Олег Головков, який представляє в суді родину загиблого Ігоря Толмачова.

Він припускає, що адвокати захисту клопотатимуть про перенесення слухання в один з сусідніх регіонів, щоб уникнути пильної уваги до процесу.

Постраждалі готуються заявити в суді цивільні позови проти звинувачених, проте близькі загиблих та поранених наголошують: йдеться швидше про доведення масштабів провини підсудних, ніж про матеріальне відшкодування.

Бійці добровольчого батальйону "Харків-1" побоюються, щоб підсудні не потрапили до списків на обмін.

Максим Кокшаров, один з поранених внаслідок вибуху, зазначає: "Міняти можна військовополонених. А ці – не військові, вони звичайні злочинці".