Приспущені прапори, заборона музики в громадських закладах.
Я не маю сумніву, що при іншому виборі нашого народу, кілька років тому, нам було би чим бити по місцях, звідки росіяни випускають по нам ракети. Наразі ми мусимо або щось нашвидкоруч розробляти (а воно потрібно було на позавчора, умовно). Або чекати дозволу союзників на використання їх ракет по російській території.
Ціна питання - наші життя. Скільки коштує життя маленької дівчинки 8 років? Воно безцінне. Скільки коштує життя молодої жінки? Чиєїсь матері? Скільки коштують життя українців в кожному місті, в кожному селі, в кожному окопі?..
Хтось не дожив до свого чергового дня народження. А хтось дожив, пройшовши по головах інших, але так і не зробивши висновків.
Хтось вміє аналізувати власний пройдений шлях. А хтось має життя напоказ, яке складається з доволі примітивних сенсів. Розумію, що вся земна куля вміщує нас усіх, різних. Інколи до біса різних. Але ж неймовірно боляче, коли доля підносить наверх тих, хто так недолуго розкидається нашими життями.
Одна заздалегідь розроблена ракета достатньої дальності рятує прикордонне місто від хоча би однієї ракетної терористичної атаки, або ж зменшує її масштаби. Одна з заздалегідь побудованих ліній оборони має можливість мінімізувати кількість поховань та катівень, що влаштували нам окупанти.
Але вкотре переконуюсь, що здатність аналізувати власний шлях, приймати правильні рішення вчасно, будувати стратегію й розуміти свою відповідальність мають далеко не всі "лідери".
Співчуття всім родинам загиблих.