Я не знаю, чи прийшов уже момент, коли закінчення війни (себто, досягнення компромісу на переговорах) стало для Путіна важливішим, ніж для нас. Тим паче не знаю, чи готовий він буде це визнати - хоча б у душі. А ще, я не знаю, що його аналітики вважають менш ризикованим для особистої влади: продовження війни з відверто негативним результатом для Московщини - чи її припинення (котре частина населення вважатиме визнанням поразки).
Але станом на сьогодні можна вже констатувати, що у війні на виснаження, котру Україна за підтримки Заходу веде проти Росії, зʼявляються перші помітні результати.
Це підтверджує, що розрахунок Байдена-Джонсона на неспівмірність економічних потенціалів був вірним. А Трамп помилився.
П.С. Коли Трамп, виганяючи Зеленського з Білого дому, сказав йому про «відсутність карт», я подумав, що той мав би відповісти: «У нас є економічна підтримка Європи, західні санкції, ваша прекрасна зброя й наші безпілотники. У довготерміновій перспективі це й буде ґеймченджером».
На жаль, Зеленський цього не сказав.
Хоча й не факт, що Трамп почув би. Може, зараз щось зміниться?
