Що би не зробили окупанти, куди би вони не вдарили своїми ракетами, вони завжди позиціонують це, як ураження військового обʼєкту. (Навіть там, де військових не було і не могло бути). Або локації де були військові… Так говорять вони. Але реалії зовсім інші. Давайте пригадаємо трагедію кінця січня 2023 року. Ракета в житловий будинок Дніпра. Загинуло сорок шість… цивільних людей. Максимально цивільних. Виключно цивільних. Але тоді, коли агресору крити було нема чим, бо ось тобі сотні фото та відео наслідків ваших «высокоточных ударов», на сцену вийшов апезд@л, якого двічі хтось приводив за руку в Офіс президента. І не для того, аби лампочку поміняти в туалеті, а для того, щоби дати йому посаду та повноваження. І одразу ж, усе наше обурення на міжнародній арені як країни по чиїх цивільних будинках росія лупить ракетами, вже можна було засунути глибоко. Російська інформаційна машина миттєво підхопила всього одну фразу, і все. «Ну вот же слова не какого-то там вашего блогера или журналиста, а советника Офиса. Он всё четко сказал. Мы тут не причем». Тобто беріть та слухайте. І Україна миттєво отримала ще одну ракету, навіть дві, але вже на полі інформаційної війни. І отримали за причини природної безглуздості радника будівлі на вулиці Банкова. І навіть зараз, згадуючи ту трагедію в інформаційному полі як акт міжнародного тероризму, ми одразу отримуємо від адептів того самого «миру» щось на кшталт, «Мы били по военному объекту. А почему ракета попала в дом, это спросите у вашего советника из Офиса». Потім його звільнили. Але то було… потім.
Раз за разом згадуючи висер Марʼяни стосовно трагедії в Сумах, я знов схиляюсь до думки, що такі заяви, прямо або опосередковано, дають вбивцям додаткові козирі на міжнародній арені де всеодно прийдеться відповідати на запитання. Справа в тому, що російській пропаганді, всім їх журналістам, починаючи від скабєєвої, соловйова, сімоньян та закінчуючи ордою ботів вже нічого не треба вигадувати. Марʼяна все за них зробила. Ще раз. Хто не зрозумів. Зверніть увагу, що захищаючись в інформаційному полі після влаштованого власноруч теракту в Сумах, окупанти будуть прикриватись словами не аби кого, а депутата Верховної Ради. Мовляв, «А мы ж били по военным. Вот, послушайте вашего же депутата. А люди? Нууууу… А зачем они ходили рядом с тем местом, где были военные»?
І це, тобто така думка, ще одна ціль ракетних ударів окупантів. Їм треба за будь-яку нашу ж ціну, поселити в суспільстві вороже ставлення цивільних до військових. Перші кроки зроблені, через штучно створену та професійно розігнану істерію під назвою «ТЦК». Тепер наступний крок. Безумовно, якщо пригадати нещодавну трагедію в Кривому Рогу, то всі інформаційні напрацювання окупантів, летять собаці під хвост. На дитячому майданчику та біля нього були хто завгодно, тільки не військові, але агресор на це наче і не звертає уваги, чекаючи свого шансу, коли можна буде знов використати корисну ідіотку на повну.
Тільки не кажіть мені, що у неї немає прямого телефона Голови СБУ, якому можна в максимально короткий термін передати кричущу інформацію якщо така існує. Передати тихо і головне ефективно. Без зайвих шансів для ворожої пропаганди. Але… Тут у неї інша, своя гра. А значить інші ставки. І якщо би це було вперше…
