1️⃣ Я вважаю, що точкою неповернення України до Московської імперії є (буде) вступ України до НАТО. Саме ця конкретна геополітична подія (наскільки взагалі можна говорити про 100% безпеки, адже країни Балтії, чий шлях ми зараз проходимо, хоч і є сьогодні членами НАТО, все одно ризикують бути атакованими Московією). І цю подію — вступ до НАТО — можна буде вважати днем завершення новітнього етапу війни України проти Московії (цій війні вже не одна сотня років) за Незалежність (2014 року - ...) і Днем перемоги.
2️⃣ Також я вважаю, що 31 березня разом з виборами Президента України треба провести референдум щодо вступу до НАТО. По-перше, це заощадить бюджетні гроші. По-друге, це мобілізує евроатлантичний та проукраїнський електорат. По-третє, цей референдум все одно є необхідним, бо Україні в найближчі кілька років треба вступити до НАТО і воля Народу є хорошим аргументом для керівництва Альянсу. По-четверте, цей день увійшов би в історію України, тому що цифри "за НАТО" будуть прекрасними та вражаючими (зовсім не тими 54%, які малює нинішня так звана соціологія, а набагато більшими).
3️⃣ Також я вважаю, що Україна стане членом НАТО у другій половині наступного президентського терміну (2019-2024). Але для цього, знову ж таки, 31 березня потрібно вибрати Президентом не аморфного кандидата, а переконаного та впевненого евроатлантиста, який не тільки хоче, але й може (має знання, можливості та інструменти на Заході).
Принагідно, для нових читачів нагадаю, що у Статуті НАТО і в інших офіційних документах немає такого пункту, ніби в НАТО не беруть країни з невирішеними територіальними конфліктами. Це московський фейк. Також нагадаю, що "Україну не чекають в НАТО...", "Україні зарано в НАТО..." та інша подібна маячня — це завуальовані московські меседжі. Керівництво НАТО не раз заявляло, що Україну чекають в НАТО і двері НАТО є відкритими для України і саме тому Україна нещодавно отримала статус країни-аспіранта НАТО, тобто країни - офіційного кандидата на вступ до Альянсу.
Все буде НАТО.
