"Українські вибори - це шахівниця" - Віталій Портников

"Українські вибори - це шахівниця" - Віталій Портников

Чим ближче до дати проведення в Україні президентських виборів - а в нашій країні це завжди час загострення суспільного психозу - тим більше у прихильників того чи іншого кандидата впевненості в тому, що він після перемоги "вирішить" всі проблеми

Схоже, і самі кандидати впевнені у своїх можливостях. Не тільки комік Володимир Зеленський, який запропонував прихильникам взяти участь у відборі кандидатів на вищі посади в державі, а й куди більш досвідчені учасники виборчої кампанії вірять, що перемога на виборах президента допоможе їм керувати країною так, як вони вважають за потрібне.

Але це - небезпечна помилка, погляд в минуле, а не в майбутнє. І чинний президент Петро Порошенко, і його попередник Віктор Янукович могли працювати, розраховуючи на підтримку парламентської більшості. Але кожен з них після обрання - нехай і з різних причин - користувався підтримкою, яку не можна порівняти з довірою до нинішніх кандидатів. Однак можна - з підтримкою Віктора Ющенка у останній період президентства. І якщо вже озиратися назад, так потрібно дивитися на період 2008-2010 років, а не на наступне десятиліття.

Що таке президент без парламенту і без серйозної підтримки суспільства, можна простежити по ситуації, у якій опинився президент сусідньої Молдови Ігор Додон. Після обрання на пост президента він виявився практично без влади, бо ж його партія соціалістів залишилася в опозиції в парламенті. Всі надії Додона були пов'язані з парламентськими виборами, які відбулися у Молдові вчора. Але за результатами цих виборів соціалісти виявилися всього лише однією з чотирьох парламентських фракцій, до того ж - не найбільшою. Їм доведеться або знову задовольнятися роллю опозиції, або погодитися розділити владу з партіями, які не підтримують фундаментальні положення їхньої програми. Отже, сподіванням Ігоря Додона не судилося збутися. І переможець українських президентських виборів може виявитися на його місці вже за кілька місяців. У кращому випадку йому доведеться поділитися владою або взагалі покласти більшу частину відповідальності за країну на прем'єра. У гіршому - просто перетворитися на портрет у кабінетах чиновників.

Тим, хто налаштований на перемогу на виборах, важко змиритися з розумінням простої істини: українська влада - це більше не самовладдя, а шахівниця. Ще важче з цим змиритися виборцям, який вірить, за радянською традицією, що майбутнє країни і їхній власний добробут залежать від якоїсь конкретної особистості. Але Україна - не Росія, та й в Росії все не так просто. Наше майбутнє залежить від серії правильних шахових ходів і від того, чи зможемо ми виграти партію. Нам всім просто потрібно навчитися добре грати - кожному на своїй дошці.

ПОРТНИКОВ ВІТАЛІЙ