Український Стоунхендж. На Дніпропетровщині знайшли стародавній кромлех

Український Стоунхендж. На Дніпропетровщині знайшли стародавній кромлех

На розкопки 5-тисячолітнього кургану в Новоолександрівці на Дніпропетровщині, де цієї весни виявили унікальний кромлех, розпочали водити туристів. Тепер охочі можуть побувати на місці, де працюють археологи: з ранку до вечора щогодини відбуваються безкоштовні екскурсії. Інтерес до знахідки немалий: тільки минулими вихідними туди завітало близько тисячі людей. А втім, дослідження кромлеха, який є старшим за британський Стоунхендж, відбувається на тлі скандалу: місцеві жителі б’ють на сполох – неподалік від кургану планується забудова.

Новоолександрівський кромлех – це коло з великих обтесаних каменів, поставлених впритул один до одного. Його знайшли, знявши верхні шари ґрунту при розкопках пагорба заввишки 7 метрів. Тут також виявили два десятки людських поховань різних історичних періодів: від епохи бронзи до Середньовіччя.

Старший за Стоунхендж

Споруда з кам'яних брил, кажуть дослідники, старша за британський Стоунхендж. Плити заввишки до двох метрів і вагою по тонні кожна укопані в землю й щільно підігнані одна до одної. Вціліло 64 таких глиби. Діаметр кола кромлеха – 18 метрів. Припускають, об’єкт був створений одним із давніх кочових племен скотарів і мав сакральне значення.

Керівник археологічної експедиції Дмитро Тесленко розповідає: фахівці практично одразу визначили вік об’єкта за знайденою керамікою. Кромлехи в курганах знаходили й раніше, але таких розмірів – уперше, каже фахівець.
Початок будівництва сягає межі 4-3 тисячоліть до нашої ери, тобто понад 5 тисяч років тому. Кінець будівництва припадає на другу половину 3-го тисячоліття до нашої ери
Дмитро Тесленко

«Нам практично одразу вдалося встановити вік початку зведення цього кургану – за знахідками кераміки, кам’яних конструкцій тощо. Початок будівництва сягає межі 4-3 тисячоліть до нашої ери, тобто понад 5 тисяч років тому. Кінець будівництва припадає на другу половину 3-го тисячоліття до нашої ери. Далі курган вже піддавався деструкції, впливу природних і антропогенного факторів. Навколо кургану – сміттєзвалище, будівельне сміття. І останнє поховання в цьому кургані – голови колгоспу 1932 року. Окрім того, на цьому кургані були складові радіолокаційної станції», – розповів керівник археологічної експедиції.

Місцеві мешканці занепокоєні

Розкопки в Новоолександрівці тривають близько місяця. А втім, дослідження унікальної знахідки відбувається на тлі скандалу: неподалік від кургану планують забудову – котеджне містечко. Власне сама фірма-забудовник, як того вимагає закон, і була замовником археологічного дослідження. Місцеві жителі б’ють на сполох, побоюючись, що стародавній об’єкт поховають під фундаментами новобудов.

Я зареєстрував звернення до сільського голови й профільної комісії сільради з проханням підняти питання про долю цієї ділянки
Володимир Степаненко

Житель Новоолександрівки, громадський активіст Володимир Степаненко каже: громаді хотілося б, що на цій ділянці був створений музейний комплекс, але поки в ОТГ відсутній стратегічний план захисту пам’ятки. Чоловік ініціює громадські слухання щодо подальшої долі об’єкта.

«Мешканці занепокоєні. Я зареєстрував звернення до сільського голови й профільної комісії сільради з проханням підняти питання про долю цієї ділянки. Спілкування з забудовниками не відбувається, спілкування з археологами є – вони відкриті», – зазначає він.

«Все офіційно, все узгоджено»

Фірмою, яка має намір неподалік від кургану звести елітне котеджне містечко, є ТОВ «СНВ – Груп», власниками якої є двоє дніпровських бізнесменів. У підприємстві не приховують: саме вони замовили й профінансували археологічну розвідку. Втім, зауважують, ділянка, яку вони придбали під забудову, не зачіпає самого кургану, лише – частину його охоронної зони. І кажуть, що все відбувається, за законом.

Представник менеджменту фірми-забудовника, який назвався Русланом, у коментарі Радіо Свобода зазначив: резонанс виник через брак інформації у місцевих жителів.

«Я розумію, чому місцеві мешканці хвилюються. Було усталене життя: взимку курган – гірка для дітей, де спускалися санчатами, влітку – трамплін для квадроциклів, місце для шашликів. Знаєте, скільки там було сміття! Їм було зручно. За останні десять років курган зменшився на півтора метри. Місцеві жителі звідти брали землю, робили, що хотіли. Коли почалися розкопи, вони запереживали, що все це буде знесено. А ми ж офіційно звернулися до компетентних органів – як правильно зробити з точки зору закону й збереження історичної цінності. Ми уклали договір з археологами, фінансування йде повністю з нашого боку, це все офіційно, все узгоджено. І щодо подальшої долі об’єкта без узгодження з громадою нічого не буде робитися», – зауважив представник фірми.

«Половина охоронної зони вже забудована»

Директорка Центру з охорони історико-культурних цінностей Дніпропетровської області Лідія Голубчик каже: археолог, який іде попереду будівельника, – звична практика для України. Археологічні розвідки на територіях, де мають пролягти, приміром, дороги, які будує держава, фінансують з державного бюджету, а дослідження ділянок, де хочуть вести роботи приватні фірми, – їхнім коштом. У випадку з Новоолександрівкою саме так і відбувається, каже вона.

«Держава розвивається, приміром, іде будівництво дороги. Проєктант знає, що дорога пройде по землях, на яких можуть бути пам’ятки, тому попереду проєктанта йде археолог. Він встановлює, чи є пам’ятки, досліджує їх. Закон «Про охорону культурної спадщини» стаття 37 передбачає, що будь-які роботи можуть проводити тоді, коли пам’ятки на території будуть досліджені», – пояснила фахівчиня.

Об’єкт мав назву «курганний могильник». Але станом на 2006 рік – малий курган був зруйнований місцевими забудовниками
Лідія Голубчик

А втім, зауважує Лідія Голубчик, охоронна зона пам’ятки була порушена набагато раніше, до цього проєкту. У 1980-і роки на цьому місці було два кургани. Один із них, менший, був зруйнований місцевими жителями, які тут звели будинки.

«Охоронна зона встановлюється для кожної пам’ятки. За нормативами, для пам’ятки археології – це дві частки її розмірів. Діаметр цього кургану – 55 метрів. Значить, двічі по 55 – це 110 метрів. Це – охоронна зона. На сьогодні половина охоронної зони вже забудована. У 1987 році були зафіксовані два насипи й цей об’єкт мав назву «курганний могильник». Але станом на 2006 рік малий курган був зруйнований місцевими забудовниками. Археологи досліджували його, але там уже нічого не було, окрім частини ліпного горщика», – сказала Лідія Голубчик.

Що далі?

Археологічні дослідження кургана в Новоолександрівці триватимуть ще кілька тижнів. Останки зі знайдених поховань планують відправляти на експертизу до європейських лабораторій. Опісля завершення розкопок керівництво місцевої громади обіцяє розпочати міркувати про подальшу долю об’єкта.

У фірмі-забудовнику вже заявили, що готові зробити це місце одним із туристичних магнітів регіону. Кромлех пропонують лишити на місці, а прилеглу територію упорядкувати власним коштом. Який саме вигляд матиме місцина – музейного комплексу, лапідарію, пам’ятки просто неба, – поки не відомо.

Разом з тим у пам’яткоохоронному відомстві області нагадали, на території Новоолександрівської ОТГ загалом є 99 курганів, 98 із яких взяті на державний облік. Чимало з них перебувають на орних землях і теж потребують уваги й захисту.

Юлія Рацибарська