Україна наближається до, можливо, найважчого моменту війни. Вона програє на полі бою на сході країни, а російські війська невблаганно просуваються — хоча й зазнаючи величезних втрат у людях і техніці.
У той же час президент України Володимир Зеленський перебуває під зростаючим тиском з боку західних партнерів, щоб знайти шлях до врегулювання шляхом переговорів, навіть якщо є скептицизм що позиція України надто слабка, щоб забезпечити чесну угода прямо зараз.
Президент України використав свій час у США, щоб просувати план, який спрямований на досягнення «миру силою». Зеленський відвідав США, щоб прорекламувати «план перемоги», формулу зміцнення позиції України перед можливими переговорами з Москвою. Увійшовши у вир передвиборчої кампанії в США, він провів окремі переговори з президентом Джо Байденом, віце-президентом Гарріс та її республіканським опонентом Трампом, щоб висловити свою думку.
План включає запити на величезну кількість західної зброї. Радник, який допомагав готувати документ, каже, що у Зеленського не було іншого вибору, окрім як повторити свою наполегливість щодо членства в НАТО. Оскільки все інше було б сприйнято як відступ у питанні гарантій безпеки Заходу, які українці вважають незамінними.
Здатність завдати удару по території Росії також є центральною для плану перемоги Зеленського. Українські офіційні особи наполягають на тому, що є багато цілей, знищення яких може порушути здатність Москви вести війну - командні центри, сховища зброї, склади палива та логістичні вузли.
Незважаючи на те, що план перемоги Зеленського повторив старі цілі, його справжнє значення полягає в тому, що він зміщує військові цілі України від повного звільнення до схилення війни на користь Києва. Кілька європейських дипломатів відзначають більшу відкритість українських офіційних осіб до обговорення можливості домовитися про припинення вогню, навіть якщо російські війська залишаються на їхній території.
Новий міністр МЗС Андрій Сибіга використав приватні зустрічі із західними колегами, щоб обговорити потенційні компромісні рішення і, за словами дипломатів, висловив більш прагматичний тон щодо можливості переговорів про землю в обмін на безпеку, ніж його попередник.
Українська громадська думка також виглядає більш відкритою до мирних переговорів. Життя ось-ось стане ще складнішим. Росія знищила щонайменше половину енергетичних потужностей України. Значну частку суспільства бентежить тема мобілізації. Частка українців, які проти будь-якої офіційної поступки території в рамках мирної угоди, знизилася з піку в 87% минулого року до 55% зараз. Як показує опитування КМІС, прийняття будь-якої угоди, яка дозволить Росії залишитися на частинах України, буде залежати від отримання значущих гарантій безпеки Заходу, що для Києва означає членство в НАТО.
«Земля за членство [в НАТО] — це єдина гра в місті, і всі це знають», — каже один високопоставлений західний чиновник. «Ніхто не скаже цього вголос»...але це єдина стратегія на столі».
Членство в НАТО залишається ключовою метою України. Дехто висуває модель членства Західної Німеччини в альянсі, яке тривало понад 30 років до возз’єднання зі сходом. Західнонімецька модель набуває популярності, особливо в Білому домі, який найбільше скептично ставився до членства в НАТО.
Західний чиновник, проінформований про переговори Зеленського у Вашингтоні, сказав, що є попередні ознаки того, що Байден може погодитися просувати статус заявки України на членство в НАТО до того, як залишить посаду. Під час останньої поїздки до Європи в якості а президента Байден головуватиме на зустрічі України та її союзників у Німеччині 12 жовтня.
Покидаючи США цими вихідними, Зеленський сказав, що жовтень буде «часом прийняття рішень». Український лідер знову проситиме дозволу вражати цілі всередині Росії боєприпасами із Заходу, знаючи, що це один із небагатьох варіантів припинення бойових дій.
Я це читаю приблизно так: дайте Україні багато зброї, кляті дозволи хуярити (закреслено) атакувати Росію, наберіться клятої сміливості і прийміть в НАТО, бо в іншому випадку гірше буде усім.
Цілком нормальний меседж. Чи почують.
