«️Окуповано половину всієї ресурсної бази корисних копалин з загальноукраїнських запасів»
Я веду мову, наприклад, про обсяги тих природних ресурсів, які там залишаються. Я про це теж, до речі, недавно говорив в одному з інтерв’ю, що на сьогодні це приблизно половина ресурсної бази, корисних копалин. Донецька, Луганська, частини Запорізької області і Херсонська – це приблизно половина всієї ресурсної бази, корисних копалин з загальноукраїнських запасів. І обчислення навіть давали. По-моєму, загальна цифра там 15 трильйонів! Були там різні оцінки. Там більше 20-ти, 25-ти трильйонів. З них половина – це ось ці окуповані на сьогодні області.
А тепер виникає питання. Так у випадку навіть «заморозки» конфлікту, що, ці території будуть контролюватися Росією, то хто виграв: ми чи Росія?
Росія, яка повністю окупить свої затрати на цю операцію, причому в рази за великим рахунком.
Я читав такі цікаві статистичні показники і такі оцінки даються, що розробка корисних копалин на 1 трильйон доларів дає можливість зростання ВВП впродовж 20-30 років 8-9 трильйонів.
На скільки років ми позбавляємо Україну її розвитку?!
За це потрібно боротися! За краще життя за великим рахунком!
▪︎
Необхідна загальна мобілізація.
По-іншому ніяк не може бути.
І мотивація для цих людей повинна бути. Вони повинні розуміти, що ми залишаємо що? Територію?
Ми залишаємо територію і людей, які там проживають?
Чи ми залишаємо територію і, можливо, те, що буде створювати нам базу для подальшого розвитку нашої країни і кожного персонально?
Я веду мову, наприклад, про обсяги тих природних ресурсів, які там залишаються.
▪︎
Ставлення до військових в Україні знову тяжіє до зневажливого, і це проблема пропаганди.
Якби не масовані атаки і обстріли, населення і не згадувало б за війну і за тих, завдяки кому вони працюють, відпочивають та втілюють свої мрії.
Питання: у чому ж особиста мотивація людей?
Вони дивляться, яке ставлення до військових. Зовсім по-іншому сприймаються військові. Вже вони нам і заважають, скоро буде, що «ми вас туди не відправляли» і таке інше.
Далі вони бачать, що тут одні люди живуть в окопах, без будь-яких умов і таке інше, під постійним ризиком загибелі, а те, що в тилу – тут, будь ласка. І немає навіть враження, щоб не було цих повітряних ударів, що, мабуть, і немає війни.
Але це питання пропаганди.
▪︎
Крім того, органи державної влади мають подбати про військовослужбовців, які проходять службу, а також про поранених, які за станом здоров’я вже не можуть виконувати свої обов’язки як військовослужбовці.
Вони – найбільша цінність нашої держави! Тому що це люди, які кладуть на вівтар нашої перемоги, які за свою державу готові віддати життя і віддають це життя. На жаль.
