Ото поплавило людей на останньому пості про НАТО/Столтенберга і майбутнє України.
Тому я повторю:
Перше:
Керівник військового блоку найпотужніших країн світу, який ведеться на шантаж облізлого діда, який загубив півармії біля села на Донеччині, є ніким іншим як підшконочним мешканцем. Йому не місце на цій посаді. Просто тому що він ідіот. Бо розумна людина робила би все можливе щоб об'єднати НАТО і зробити співпрацю з Україною максимальною. Адекватна людина принаймні би мовчала.
Цей дятел провокує агресора своєї дніщєнською поведінкою і заявами.
І саме його поведінка з піддавання на шантаж, дозволяння агресору робити що тому заманеться й приводить до загострення. Не тільки його. Точніше, йде мова про такий тип поведінки.
І доведено це двома світовими війнами і іншими численними війнами в історії людства.
Тим паче, коли агресор декларує що воює з НАТО (байдуже що декларація брехлива, але вона говорить про прагнення агресора) Тим паче що агресор не приховує що бажає поквитатися з НАТО в цілому і з окремими країнами.
Тим паче що і офіційні особи терористичної держави і пропагандисти за останні півроку неодноразово повторювали що велику роль в прийнятті рішення про вторгення в Україну зіграла слабкість США в Афганістані і дуже слабка позиція Байдена та інших країн.
Відсидітися НАТО не вийде.
А політика відсторонення і ігнорування приведе до руйнування самого НАТО. Бо оце "не твоя війна" - це болюча і заразна історія. І якщо показати що ця історія діє з Україною, то потім спробуйте переконати американця чи німця чому тепер це їхня війна у випадку якоїсь далекої Естонії.
Друге:
НАТО - це не образ на стіні в храмі, на який ми маємо молитися десятиліттями сподіваючись на якесь чудо у вигляді "виконання стандартів НАТО". Хоча останні події і наявність в НАТО таких військових гігантів як Македонія і Чорногорія говорить лиш про те, що єдині стандарти, які не виконує Україна - це невписування в стандарти боязузства.
НАТО - це прагматичний військовий союз. Має нарешті стати, принаймні. І в рамках цього союзу країни мають мати єдину позицію, а не як Угорщина, Туреччина чи Болгарія. І якщо єдиної політики, єдиних стандартів, єдиної позиції, яка передбачає повну і неперервну допомогу Україні не буде найближчим часом, то вступати не буде куди. Бо все закінчиться як з ОКДБ.
Третє:
Опираючись на вищевикладене, я вважаю, що НАТО без абсолютної повноцінної безперервної допомоги України і без де-факто (нехай може без де-юре статусу) членства України, майбутнього не має.
Бо ігнорування війни в Україні (яка зупинилася в Україні тільки завдяки українцям, а не тому що агресор хотів обмежитись Україною) руйнує базові основи цього військового союзу.
Четверте:
Вікно вступу України в НАТО закривається і для України. Бо ця війна - це війна за існування України або росії. Актуальність союзу з НАТО обмежується кінцем війни.
У випадку якщо ми переможемо за апатичної і відстороненої реакції НАТО, це НАТО нам нах не буде потрібне.
Бо НІХТО і НІКОЛИ не змусить українців, які хоронили своїх дітей, втрачали кінцівки і складали рештки своїх друзів у мішок посилати на війну вже власних дітей, щоб ті вмирали за країну, яка не допомогла нам у нашій війні.
І якщо хтось цього не розуміє, а живе якимось нафантазованим образом "дівчини з обкладинки" яку можна бажати все життя і ніколи не отримати, то мені вас шкода.
П'яте:
А ще мені шкода мільйонів людей, тисяч дітей яких можна врятувати сьогодні, поглибивши співпрацю з НАТО, прийнявши хоча б де-факто Україну в організацію, допомігши нам виграти війну.
Бо, тепер, навідміну від подій до широкомасштабного вторгення, з'явився аргумент. До моменту вторгення вважалось, що Україна слабка, росія сильна. Прийняття України в НАТО нічим не допоможе Україні і тільки зашкодить НАТО.
Після вторгення стало зрозуміло, що Україна і українська армія - це сила. І це саме та сила, та свіжа кров, яку потребує НАТО, якої в НАТО немає, в Європі, принаймні. І цим ми МАЄМО апелювати, щоб добитися свого, щоб швидше перемогти і врятувати мільйони людей.
Хтось там розказував, що ми перемагаємо зброєю НАТО, за рахунок навчання в країнах НАТО. А що це міняє? Українська армія після перемоги буде найсильнішою армією в Європі і вже вони будуть хотіти щоб ми вступили, а ми будемо вимахуватись. То може краще зробити процес вступу більш прагматичним і правильним для обидвох сторін, зробивши його зараз? Бо в нас є аргументи, НАТО з нами може стати сильнішим. І це ВЖЕ факт. Саме тому країни Балтії, Польща, всі ті кому загрожує росія найперше, хочуть такого союзника як ми в НАТО.
Саме про це я писав, а не про те, що народжують чиїсь хворі марічкосвіти
Шосте:
Зауважте, я не просив когось нам допомагати, тим більше з жалості. Я закликаю політиків (саме політиків, а не людей, які не можуть зв'язати 2+2) звернути увагу на те, що після вторгення у нас з'явився агрумент щодо вступу (ми підсилимо НАТО, а можливо без нас НАТО взагалі перестане існувати, не зумівши згуртуватися і вибувати спільну позицію) і пропоную їх'м вибудовувати українську позицію саме на цьому аргументів, на стратегічному, прагматичному взаємовигідному союзі: вони на повну силу допомагають нам зараз, ми стаємо їхньою опорою в майбутньому.
А тепер доповню.
Сьоме:
Але ми маємо право й вимагати. І це саме той момент, коли українці можуть і МАЮТЬ допомогти своїй державі вимагати.
Так, ми не маємо права вимагати в Болгарії, але в США і Британії ми маємо право вимагати. Бо вони були нашими гарантами за Будапештським меморандумом.
І так, вони нам винні.
І так, я так вважаю.
І так, я не вважаю, що Будапешський меморандум це папірець.
Хто взагалі сказав що це папірець? Переляканий Обама? Як відрізнити папірець від непапірця? Підписаний першою особою країни документ з гарантіями безпеки наданими взамін на третій арсенал ядерної зброї - це папірець? Що ж тоді не папірець? І як далеко можна зайти в придумуванні аргументів чому якісь гарантії це папірець?
Якщо перенести цю ситуацію на побутовий рівень, то и маємо або недотримання зобов'язань по договору, або шахрайство.
До чого я це все говорю. До того, що в західних, зокрема американських ЗМІ, велика заслуга в цьому трампа (і як не дивно обами) активно мусолиться тема допомоги Україні. Чому вони мають допомагати. І американці, які не знають про Будапешський меморандум не знають чому.
То ж це саме той час, коли українські політики і українське суспільство мають згадати про Будапешський меморандум, нагадавши про нього американському суспільству і американським політикам. Допомігши тим самим, американським політикам, які лобіюють для нас допомогу.
І нехай їх опоненти розказують своїм виборцям чому президент підписує папірці з розводами лохів. Нехай пояснюють Японії, Тайваню і Кореї чим відрізняються папірці від непапапірців. Думаю, їм швидко перехочеться маніпулювати темою допомоги Україні.
Восьме:
Все що написане вище стосується існування України, стосується мільйонів українців і тисяч жертв, яких може не бути.
Тому якщо хтось тут вплутує якусь політику, якісь політичні розклади і обідки, то цей хтось кнч.
