Огляд
Продовжуємо у форматі «коротко з різних напрямків»
1. Сумський напрямок
Командування Курської групи військ противника продовжує докладати значних зусиль для розширення так званої "буферної зони" у прикордонній зоні Сумської області України. Зокрема, крім частин та підрозділів 18-ї мотострілецької дивізії (мсд), раніше введених у бій на цьому напрямку, противник повернув сюди низку штурмових підрозділів зі складу 177-го окремого полку морської піхоти (опмп). Вони вже приймають активну участь у наступальних/штурмових діях у напрямках Костянтинівка – Кіндратівка та Володимирівка – Олексіївка.
Крім того, противник також активно атакував у напрямку Локня – Юнаківка та на захід від Локні силами штурмових підрозділів 76-ї десантно-штурмової дивізії (дшд), яка діє у напрямку Юнаківки всіма своїми трьома «штатними» полками – 104-м, 234-м та 237-м десантно-штурмовими полками (дшп).
Станом на 1.06. ворог мав мінімальне просування у напрямку Кіндратівки та в районі Локні (в середньому 500-600 м). Проте в районі між Олексіївкою та Новомиколаївкою ворогу вдавалося просунутися в середньому на 1,2 – 1,3 км та вдалося зайняти частину Олексіївки.
Наскільки я розумію, противник має своїм безпосереднім завданням на цьому напрямку – вихід своїх передових підрозділів на рубіж Олексіївка-Яблунівка. Разом з тим, на даний момент ЗСУ продовжують утримувати Новомиколаївку та район на південь від рубіжу Водолаги-Біловоди, що суттєво ускладнює подальше просування противника до зазначеного рубежу.
Своєю чергою, на південь від населеного пункту Олешня ЗСУ заблокували спробу противника вклинитися на територію України у напрямку населеного пункту Садки, контратакуючими діями, відтіснивши противника частково за лінію кордону (до 250-300 метрів).
Ситуація на Сумському напрямку залишається досить складною. Командування противника прагне постійно атакувати на низці напрямків і поки що українським військам не вдається його повністю зупинити. Противник дуже повільно (іноді по кілька сотень метрів), але продовжує "повзти", в загальному напрямку з півночі на південь по всій довжині ділянки від Костянтинівки до Локні. Загальна глибина вклинення противника у прикордонні Сумської області становить близько 7,5-8 км.
2. Лиманський напрямок
Противник продовжує спроби наступу з плацдарму на річці Ч. Жеребець, зокрема, атакує силами штурмових підрозділів 144-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії (ЗВА), посилених рядом підрозділів зі складу 1-го та 15-го мотострілецьких полків (мсп) 2-ї мсд 1-ї танкової армії (ТА), на наступних напрямках:
- Катеринівка – Новий Світ, а також прагне закріпитися в Новомихайлівці та Рідкодубі, атакуючи з раніше зайнятого ним села Нове. Тут, очевидно, діють підрозділи 2-ї мсд
- Також противник намагається прорватися у західному напрямку між селами Рідкодуб та Зелена Долина (ймовірно, силами штурмових підрозділів одного з полків 144-ї мсд, ймовірно, або 283-го мсп, або 488-го мсп).
- Передові підрозділи 254-го мсп тієї ж 144-ї мсд, своєю чергою, намагаються обійти село Зелена Долина з півдня, діючи між ним та селом Колодязі.
Станом на 1.06. ворог мав мінімальне просування лише на південь від села Зелена Долина (до 250-300 метрів). Однак це суттєво ускладнює позицію наших передових підрозділів, які ведуть оборону в районі Зеленої Долини. Адже, в разі подальшого просування противника по цьому напрямку, вони опиняться охопленими з флангів.
Передові підрозділи 25-ї ЗВА противника, діючи на південь від зазначеного плацдарму, продовжують атаки вздовж річки Чорний Жеребець у напрямку Ямполівка – Торське та намагаються прорватись через дамбу в напрямку села Мирне. Поки що (за останні 2 дні) ці спроби не увінчалися успіхом.
Загальна обстановка на напрямку характеризується незначним зниженням інтенсивності атак/штурмів противника та досить суттєвим зниженням темпів його просування. Ймовірно, передові (штурмові) частини 20-ї ЗВА противника, незважаючи на посилення частиною сил 2-ї мсд зі складу 1-ї ТА, все ж змушені "взяти паузу" у зв'язку з раніше понесеними значними втратами.
3. Покровський напрямок.
Інтенсивні бойові дії тривають на південний захід та північний схід від міста Покровська, де командування противника прагне, незважаючи на втрати, все ж реалізувати свої тактичні вклинення та прориви у прийнятний для себе оперативний результат.
Частини та з'єднання 8-ї та 51-ї ЗВА, 68-го армійського корпусу (АК) противника, введені у прорив на північ та північний захід від Воздвиженки, схоже, зіткнулися з дедалі більшим рівнем опору з боку передових підрозділів Збройних Сил України – темпи їх просування, порівняно з попередніми тижнями, сповільнилися. Адже, передові підрозділи Збройних Сил України, контратакували на окремих ділянках, зумівши сповільнити його просування.
В той же час на південний захід від Покровська (смуга наступу 41-ї ЗВА і частини сил 2-ї ЗВА) противнику вдалося значно розширити своє вклинення, зайнявши, перш за все, ряд ділянок місцевості на його флангах.
- У районі свого прориву на північний схід від Воздвиженки противник продовжував наступ силами 20-ї мсд 8-ї ЗВА (242-й та 1436-й мсп) у напрямку Олександропіль – Зоря та Стара Миколаївка – Зоря. І хоча він мав мінімальне просування на північ від села, йому все одно доводиться вести вперті бойові дії, щоб утримати саме село Зоря, а також село Романівка, де ЗСУ періодично контратакують його передові підрозділи.
- На північ від Воздвиженки, у напрямку Олександропіль – Яблунівка, противник також мав мінімальне просування, до 300 метрів, хоча вперто атакував силами свого 255-го мсп.
- На напрямку Новооленівка - Степанівка противнику вдалося просунутися у північному напрямку, за трасою Покровськ - Бахмут. Однак на захід від цього сектору (де діють сили та засоби зі складу 102-го мсп та 163-тп 150-ї мсд) Збройні сили України контратакували пртивника та зуміли відтіснити його на південь від села Попів Яр у бік Нової Полтавки.
Очевидно, що передовим підрозділам зі складу 20-ї та 150-ї мсд 8-ї ЗВА стає все важче просуватися до Полтавки та Степанівки, через впертий опір Збройних Сил України в районі села Попів Яр та у напрямку Степанівки.
- Наполегливі атаки противника в напрямку Малинівка – Новоекономічне та Миролюбівка – Миколаївка, на західному фланзі вклинення, силами 5-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) 51-ї ЗВА, 39-ї омсбр 68-го АК, поки що не принесли йому результату. Більш того, противнику довелося вести вперті бої, щоб повністю зайняти та утримати Єлизаветівку, на південь від раніше окупованої ним Малинівки.
Що стосується сектору на південний захід від Покровська, то там успіхи противника є більш значними, зокрема:
- Противнику силами 27-ї мсд (2-ї ЗВА) вдалося зайняти частину Новоолександрівки та просунутися між нею та Новомиколаївкою, на південь від річки Солона. Поки що противник не може повноцінно закріпитися в Новоолександрівці і змушений вести для цього постійні вперті бої з перемінним успіхом. Тому подальше просування з півдня до Новомиколаївки для нього дається важко.
- 90-та танкова дивізія (тд) противника зі складу його 41-ї ЗВА також змушена вести запеклі бої в районі на північ від окупованої ним Котлярівки. Тим часом противнику вдалося просунутися на кількасот метрів на південь від села. Водночас на північ від населеного пункту ворогу не вдається просунутися вперед внаслідок контратак Збройних сил України.
- Далі на південь, в районі селища Троїцьке, передові підрозділи противника зі складу 90-ї тд 41-ї армії, незважаючи на постійні атаки з її боку в напрямку села Горіхове, поки що не змогли "прорватися" в останне. Хоча на південь від Троїцького і на південний схід від нього їм вдалося розширити своє вклинення на 1,5 км.
Загальна обстановка на Покровському напрямку характеризується значною інтенсивністю бойових дій та коливанням темпів просування противника. У зв'язку з цим найбільш серйозні побоювання у мене викликає район на південний захід від Покровська, хоча й наполегливі спроби противника наступати в напрямку Костянтинівки на північний схід від міста також не викликають особливого оптимізму. Очевидно, що командування противника жодним чином не задовольниться своєрідним "вытормаживанием" передових/штурмових підрозділів 20-ї та 150-ї мсд на північ та північний схід від Воздвиженки.
Як на мене, момент прийняття рішення про вибір напрямку подальшого наступу, про який я писав раніше (або Покровськ, або Констатинівка), з плацдарму під Воздвиженкою, швидше за все, для російського командування, наблизився максимально.
Якщо на першому етапі прориву в тактичній зоні, на цьому напрямку, противнику вдалося за 2-3 дні вклинитися в оборону ЗСУ на глибину до 8-9-и км, то в подальшому йому знадобилося більше як 1,5 тижня для повного захоплення Єлизаветівки та прилеглих до неї ділянок місцевості, контроль за якими з боку ЗСУ, добряче сковував весь прорив противника з флангу (іншими словами, увесь цей час знадобився противнику, аби просунутися в цьому ж районі на глибину лише близько 1,2-1,5 км).
Те саме відбувається і на протилежному фланзі прориву, в районі села Зоря. Противник, вочевидь, розраховував швидко просунутись до великого села Яблунівка, розташованого на північ від Зорі, вздовж р. Бичок, діючи одночасно з півдня (від самої Зорі) та дорогою на Бахмут (від Новооленівки). Однак замість "ривка на Яблунівку" 20-й мсд противника вже близько 2-х тижнів доводиться вести затяжні та вперті бої, фактично виключно за село Зоря та за утримання села Романівка.
4. Новопавлівський напрямок
Особливих змін тут поки що немає, але ворог продовжує вперті бої за село Богатир (де йому вдалося просунутися десь на 100-150 метрів у центральній частині села) та прагне утримувати позиції на північ від траси Запоріжжя-Донецьк у районі між Одрадне та Богатирем.
5. Інші напрямки, дії противника
- Харківське – проводив обмежені штурмові дії малими штурмовими групами в районі Стариці та Вовчанська
- Куп'янськ – намагався розширити плацдарм на річці Оскіл, на північ від міста, атакуючи в районі Кам'янки та в напрямку Кіндрашівки
- На Сіверському - знову намагався "зачепитися" за Григорівку, діючи обмеженими силами з боку Білогорівки
- На Краматорську - намагався просунутися у північній та центральній частинах Часового Яру, а також на південь від міста
- На Торецькому – продовжував штурмові дії на північно-західному та північному напрямках від міста (у бік Щербинівки та Диліївки)
- На Гуляйпольскому – вів поточну розвідку, активних дій не здійснював
- На Оріховському – здійснив серію атак в районі Степове, безрезультатно
- Придніпровське – обмежені рейди та штурмові дії в острівній зоні дельти Дніпра.
*******
Спроба "рАсеянськиХ" пропагандонів, коментуючі операцію СБУ на авіабазах Дальної авіації, притягувати за вуха аналогію з Пьорл-Харбором (я так розумію, з думкою про логічну наступну аналогію - розгромом України, так само як США, свого часу, розгромили імператорську Японію)... виглядає натуральним ідіотизмом штибу...
"они подло атаковали наши бомбардировщики мирно бомбившие их города"
Але, судячи з цілого валу їхніх коментов, вони навіть не усвідомлюють власний кретенізм
