Огляд
Станом на ранок 2.07.2025 "коротко, з різних напрямків"
1. Сумський напрямок
Тривають інтенсивні бої по всьому периметру вклинення Курської групи військ противника, зі складу його угруповання військ (УВ) «Север», у прикордонну смугу Сумської області України. Сторони активно атакують/контратакують одна одну. Зокрема, ЗСУ вдалося, протягом крайніх 2-х днів, провести серію контратак у тактичній зоні, відтіснивши передові підрозділи противника – на північ від Андріївки, на схід від Юнаківки та на північний схід від хутора Садки (загальна площа звільненої території становила до 4-х квадратних кілометрів).
Своєю чергою, противник, перекинувши з району Юнаківки в район Тьоткіно (Курська область РФ) визначену кількість підрозділів зі складу 217-го та 119-го парашутно-десантних полків (пдп) 106-ї повітряно-десантної дивізії (пдд), а також посиливши їх підрозділами зі складу 346-го мотострілецького полку (мсп), здійснив серію атак у напрямку Тьоткіно – Рижівка, з метою витіснення передових підрозділів Збройних Сил України за лінію державного кордону, мав просування до 150 метрів.
Ще меншого результату досягли штурмові підрозділи зі складу 83-ї та 11-ї окремих десантно-штурмових бригад (одшбр) на схід від Яблунівки (до 100 м).
Наскільки я розумію, перегрупування 106-ї пдд противника на інший напрямок, м'яко кажучи, "дещо затягується". Очевидно, командування УВ «Север» змушене продовжувати застосовувати частини та підрозділи цього з’єднання безпосередньо на Сумському напрямку.
2. Харківський напрямок
Дещо активізувався противник безпосередньо в районі Вовчанська (до 8-10 сутичок за добу), де передові підрозділи зі складу колишньої 138-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр), а нині 68-ї мотострілецької дивізії (мсд) 6-ї загальновійськової армії (ЗВА), «імені латвійських стрільців», атакували передові позиції ЗСУ в районі «Олійного заводу», мали просування до 250-300 метрів.
Своєю чергою, підрозділи Збройних Сил України, атакувавши противника, у прикордонної смузі Харківської області України на північ від населеного пункту Висока Яруга, де раніше противник вклинився на пару км, повністю витіснили його за лінію державного кордону.
Судячи з усього, на даний момент увага командування 6-ї ЗВА противника зосереджена на смузі іншої її дивізії - 69-ї мсд, що діє на Куп'янському напрямку. Тому така активізація противника, швидше за все, пов'язана з прагненням покращити у тактичному сенсі передові позиції 68-ї мсд, шляхом проведення атакуючих дій силами виключно її передових підрозділів, причому обмеженого масштабу, в межах міста Вовчанська.
3. Торецький напрямок
Очевидно, що командування 51-ї та 8-ї ЗВА противника, сили та засоби яких діють на цьому напрямку, наразі здійснює їх перегрупування. Інтенсивність атакуючих/штурмових дій противника падала протягом кількох днів минулого та нинішнього тижнів, до 6-8 за добу.
Разом з тим, противник продовжує зосереджувати зусилля на двох основних напрямках – Романівка – Катеринівка, де наступають підрозділи зі складу 150-ї мсд (8-а ЗВА) та Деліївка – Біла Гора, де атакує нещодавно введена у бій 4-а омсбр 51-ї ЗВА.
Судячи з усього, вороже командування вирішило «зібрати» 8-му ЗВА воєдино, в межах однієї смуги, з'єднавши обидві її дивізії (20-ту і 150-ту мсд) на одному напрямку. На даний момент обидві дивізії діють на південь від Костянтинівки, відповідно, намагаючись просунутися з Новооленівки до Яблунівки та з Романівки до Катеринівки.
Своєю чергою, з'єднання та частини 51-ї ЗВА діють безпосередньо з Торецька, намагаючись просуватися одночасно на Білу Гору, Плещіївку та на ту ж Катеринівку.
Сенс очевидний. Обійти з обох флангів (із заходу та сходу) досить потужний вузол оборони ЗСУ в районі Щербинівки. Поки що ворогу вдалося підійти до самої Щербинівки лише з боку Торецька (в районі вулиці Короленка).
4. Покровський і Костянтинівський напрямки.
Командування УВ противника "Центр" продовжує зосереджувати зусилля на своїх флангах - в районі свого тактичного вклинення на північ від Воздвиженки, як безпосередньо в напрямку Костянтинівки, так і в напрямку Мирноград - Покровськ (тут діє частина сил 51-ї та 8-ї ЗВА, 68-го армійського корпусу/АК, 2-ї ЗВА), а також - на південний захід від Покровська, в смузі наступу 41-ї ЗВА (90-а танкова дивізія/тд, 35-ї та 74-ї омсбр), яка була посилена підрозділами ряду з'єднань 2-ї ЗВА (27-ма мсд, 137-ма омсбр).
На даний момент, незважаючи на високий рівень активності передових підрозділів противника (в середньому від 30 до 40 атак та штурмів за добу), темпи його просування на згаданих напрямках почали сповільнюватися.
Зокрема:
- На Покровському напрямку 39-та омсбр та частина сил 150-ї мсд після захоплення ними сіл Коптеве та Малинівка змушені були втягнутися у затяжні та кровопролитні бої за Новоторецьке та Новоекономічне з мінімальним темпом просування, а то й за його відсутності.
Підрозділи 110-ї омсбр 51-ї ЗВА, що діють на південь, вже кілька тижнів не можуть прорватися до Новоекономічного з боку Миролюбівки. Хоча відстань там не більше 1,5-2 км.
- Своєю чергою, 20-та мсд 8-ї ЗВА продовжує повзти вздовж дороги Покровськ-Бахмут від Новооленівки до Яблунівки. Причому, чим далі, тим повільніше. Більш того, ЗСУ, очевидно, вперто утримують Попів Яр і район села Полтавка, залишаючи за собою можливість флангової протидії просуванню 20-ї мсд.
Очевидно, що командування УВ "Центр" у цьому районі наразі намагається вирішити зразу два завдання - прорватися в район селища Родинське (з метою обходу Покровська з півночі та північного заходу) та вийти на ближні підступи до Костянтинівки через Яблунівку, з південного заходу, в обхід Клебан-Бицького водосховища із заходу. Єдиною проблемою для противника є те, що це вимагає його одночасних дій у напрямках, що РОЗХОДЯТЬСЯ.
Поки що противник має ЗНАЧНУ перевагу в чисельності боєздатної штурмової піхоти і тому може собі це дозволити. Однак, якби я був на місці українського командування, то все одно спробував би скористатися цією очевидною тактичною помилкою противника і «відрізати» одне з його «щупалець». Інша справа, що у ЗСУ, очевидно, на даний момент, немає ні сил, ні можливостей це зробити.
На протилежному фланзі, де 41-ша ЗВА противника за підтримки частини сил 2-ї ЗВА намагається просунутися обома берегами річки Солона і водночас у смузі 90-ї тд робить наполегливі спроби «вклинитися» в Дніпропетровську область, його командування, очевидно, вирішує завдання виходу на рубіж Муравка-Новомиколаївка.
Підрозділи 137-ї та 74-ї омсбр вперто атакують уздовж річки Солона (з боку нещодавно захопленої Новосергіївки), а 90-та тд з парою приданих "штурмових" мотострілецьких полків атакує з півдня від Котлярівки. На даний момент противник фактично вийшов на околиці обох сіл і, імовірно, готується до їх фінального штурму.
Водночас 90-та танкова дивізія веде вперті бої за утримання населеного пункту Горіхове і намагається прорватися безпосередньо на Новопавлівку на північ від нього. Поки що - без особливого успіху.
5. Новопавлівський (ну або Південно-донбаський, кому як більше подобається) напрямок.
Найбільш "проблемний" (і я б сказав, загрозливий) напрямок для ЗСУ. Очевидно, що українські війська, на даний момент, зазнають тут дуже відчутної поразки, принаймні в тактичному масштабі, що загрожує, з дуже значними шансами, перерости в оперативно-тактичну. Фактично рухнула вся система оборони ЗСУ на південь від річки Вовча в Донецькій області. Противник глибоко та впевнено вклинився у бойові порядки частин та з'єднань ЗСУ на цьому напрямку, просуваючись досить високими темпами (до 10-12 квадратних кілометрів на добу). І сили та засоби Збройних Сил України, які діють на цьому напрямку, не можуть наразі не просто "блокувати", а навіть зупинити цей прорив противника.
5-та, 36-та та 29-та ЗВА противника, посилені частиною сил його 35-ї ЗВА та ряду бригад морської піхоти, УСПІШНО наступають одразу на кількох напрямках та ділянках, зокрема:
- 36-та омсбр, зі складу 29-ї ЗВА противника, прорвалася глибоко у фланг підрозділам ЗСУ, що оборонялися як на Покровському, так і безпосередньо на Новопавлівському напрямках, вздовж південного берега річки Вовча. Водночас захопивши села Запоріжжя, Ялта, її передові підрозділи вже вийшли на рубіж Зірка-Піддубне.
- Частини та з'єднання 36-ї ЗВА (37-ма омсбр, 5-та окрема танкова бригада/отбр), посилені 336-ю окремою бригадою морської піхоти (обрмп), частиною сил 40-ї обрмп та кількома «мобілізаційними» мотострілецькими полками (наприклад, «штурмовий» 1443-й мсп) послідовно захопили села Веселе, Федорівка, Комар, Перебудова та фактично повністю зайняли район злиття річок Мокрі, Яли та Вовча.
- У свою чергу, найпотужніша у складі УВ «Восток», 5-та ЗВА (127-ма мсд, 60-та омсбр, 57-ма омсбр), посилена рядом підрозділів зі складу 69-ї окремої бригади прикриття (обрп) 35-ї ЗВА, захопила фланговий район Шевченко - Бурлацьке - Привільне - Вільне Поле і продовжує успішно наступати у північно-західному та північному напрямках, зокрема, вийшла на рубіж Зелене Поле - Новосілка (69-та обрп), прорвалася на південну околицю села Воскресенка (60-та омсбр), одночасно успішно просуваючись на захід від Федорівки (127-ма мсд).
Іншими словами, на мою думку, ситуація на цьому напрямку виглядає набагато небезпечнішою, ніж ситуація на Сумському напрямку і загрожує більш негативними наслідками. Причому, як в оперативному, так й згодом, в стратегічному плані.
Якщо найближчим часом ситуація тут не стабілізується, то військово-політичному керівництву України слід готуватися до формування Павлоградського операційного напрямку та появи ДУЖЕ ЗНАЧНИХ труднощів на Запорізькому напрямку.
Разом з тим, слід враховувати і можливість проведення противником оперативної наступальної операції проти Слов'янсько-Краматорської агломерації. В цьому сенсі, протягом найближчих місяців особливого значення набуде воєнна розвідка (на всіх рівнях, від тактичного до стратегічного).
