У мене тут дехто спитав мою точку зору з приводу "колонки мельниченко" в The Economist ... потім ще раз спитали ...
Щоб не повторюватись - скажу один раз тим, кому це дійсно цікаво ...
Ця точка зору, до біса проста ...
ТАК НЕ БУДЕ ...
точніше - ТАК, ЯК ХОЧУТЬ ЛЮДИ, які ховаються за брендом "мельниченко", ТОЧНО НЕ БУДЕ.
Через одну просту, як двері, причину ...
У них викривлене розуміня терміну "суверенітет" ...
Вони не розуміють того, що "суверенітет", це не право нав'язувати свою волю іншим, а право САМОСТІЙНО приймати рішення, стосовно своєї долі. Причому, остання прерогатива має ПРІОРИТЕТ над першою ...
Звісно, цей світ - жорсткий ...
У ньому всі всім намагаються щось довести, в чомусь переконати, або іншими словами- нав'язати саме власну точку зору. Починаючи з відносин між окремими людьми, закінчуючи міждержавними суперечками.
У цьому сенсі усі посягають на суверенітет усіх. Починаючи з міжстатевих відносин, закінчуючи етнічними, релігійними чи бизнесовими відносинами.
Але при цьому, намагання та готовність відстоювати власну правоту (іншими словами, реалізувати право на власну точку зору), апріорі вважається більш "легальним", "природнім" у філософському та морально-етичнму сенсах, ніж можливість та готовність примушувати іншого до дій поза її межами. У самому широкому сенсі це й називається "суверенітетом".
А ось ця, "тесная группа товариСЧей", яка виступила на сторінках The Economist під назвою "мельниченко", вважає навпаки. Що саме право та можливість нав'язувати свою волю іншим це й є справжній "суверенітет" ...
Але, як на мене, дуже скоро (перш за все, в історичній ретроспективі) вони переконаються, що це досить помилкове сприйняття терміну "суверенітет"...
