Мене тут попросили пояснити питання із рівнем та ТЕМПАМИ мобільності стратегічних та оперативних резервів ворогуючих сторін і його впливом на відповідні їхні спроможності... тому пояснюю...
1. Фактор перший...
Якщо ми уявимо собі нині існуючий фронт (в першу чергу, як територію, де власне й ведуться бойові дії), то очевидно, що виходячи, навіть, із його зовнішнього вигляду на мапі, ми дійдемо висновку, що він являє собою своєрідне напів-коло, розташоване у південно-східній частині нашої країни... І де Сили оборони України знаходяться з ВНУТРІШНЬОГО боку, а війська агресора на ЗОВНІШНЬОМУ його боці...
2. Фактор другий
Ті, хто не прогулював у школі уроки геометрії, цілком очевидно прийдуть до висновку, що відстань, яку необхідно подалати тому, хто знаходиться у внутрішньому колі значно меньша, ніж та, яку доведеться подолати тому, хто знаходиться на зовнішньому боці, у разі перемщення на співстанні точки які розташовані на одному й тому ж радіусі цього умовного напів-кола...
3. Фактор третій
На практиці це означає наступне... Умовно-розрахункова механізована бригада ЗСУ набагато швидше добереться, наприклад, з району Оріхова до Костянтинівки, ніж умовно-розрахункова мотострілецька бригада зс ри-фи, наприклад, здійснить переміщення з району Токмака, або Мелітополя до Бахмуту...
4. Фактор четвертий
Звісно, що на швідкість та темпи маневру військ (сил й засобів) в реальності впливає ще чимало факторів (починаючи зі стану комунікацій, закінчуючи рівнем протидії з боку противника)... але у розрахунках, щодо ПЛАНУВАННЯ та організацї застосування військ, вище зазначені мною фактори, безперечно, беруться за основу... по одній простій причині - вони найбільш стабільні та сталі, ніж решта факторів...
Тепер, як завжди підсумуємо...
В мене й тіні сумнівів нема в тому, що як українське, так й російське командування усе це враховували у процесі планування та організації застосування своїх військ...
Але у зв'язку з цим, варто наголосити...
Здатність швидше й мобільніше здійснювати маневр своїми стратегічними та оперативними резервами ніж це робить противник є... ну-у дуже вагомою перевагою...
Особливо тоді, коли ваш противник проводить стратегічну оборонну операцію...
Саме з цієї точки зору варто розглядати останні рішення російського військового командування, які вже очевидно, спрямовані на максимальне "звуження" фронту цього гіпотетичного напів-кола...
Іншими словами, росіяни намагаються максимально звузити той сектор фронту, де їм гіпотетично доведеться маневрувати своїми резервами (тобто зменьшують відстані для маневру), в той час коли українське командування намагається зробити прямо протилежне - збільшити цей сектор, в якому противнику доведеться маневрувати його резервами (щоб було ще зрозумілишим - "розтягують" площу території де відбувається та чи інша актвизація бойових дій).
Накладіть на цю схему - рейди РДК, підрив Каховської ГЕС та ряд інших подій й вам стане зрозумілий їх основний сенс...
Читаю зараз матеріали по обороні о. Мальта в роки Другої світової війни... і про операцію "П'єдестал" (танкер "Огайо" ну і т.і.)
Радянська пропаганда, свого часу, виставляла британців у Другій світовій війні, як любителів "загрібати жар чужими руками". Але, насправді, це так же відповідало дійсності, як би зараз Кива відповідав званню "кандидату наук"...
Гарнізон острова, а також підрозділи Королівських ВМС та ВПС, що дислокувались на острів, витримали протягом лише 1940-1942-го років більше 3000 (!!!) масованих авіанальотів противника... Острів атакували й в день й в ночі, як з повітря, так й з моря. Були так моменти, коли на острові залишалось продовольства та боєприпасів на 1-2 тижня, і все ж-таки вони вистояли...
Більше того, примудрялися розносити на друзки конвої противника, які йшли у Північну Африку (зовсім недаремно, свого часу, генерал Ромель стверджував... "якщо ми не візьмемо о. Мальту, то втратимо усю Північну Африку", до речі - так й сталося...).
Історія "з'єднананя К", взагалі варта окремого військово-історичного пригодницького романа-дослідження...
