Мене, нещодавно, в одній приватній розмові запитали...
"... не понимаю, почему несколько моих знакомых порекомендовали читать ваши обзоры? у вас там - сплошной пессимизм и уныние... там отступили, там отошли... противник - то, противник - сё..." (с)
Це наштовхнуло мене на думку - дещо пояснити, стосовно оглядів, які я пишу...
- Із зрозумілих причин, я в цих оглядах НЕ розглядаю й не намагаюсь якось оцінити дії та рішення українського командування. Тому, у більш-менш регулярного мого читача може скластися підсвідоме враження про те, що на війні діє та приймає рішення виключно лише російське командування, а ЗСУ реагують на все це лише "пост-фактум".
Зрозуміло, що насправді, це - зовсім не так.
- На даний момент Сили Оборони Украини проводят стратегічну оборонну операцію, противник, відповідно, намагається реалізувати пункти та положення свого плану стратегічного наступу літньо-осінньої кампанії 2024-го року. Тому коли в оглядах я описує ті чи інші події, які відбуваються на тому чи іншому напрямку, то в переважній більшості випадків, мова їде саме про наступальні дії військ противниа (ну, або спроби таких...) й про оборонні дії СОУ. Це створює у читача, особливо того, який підсвідомо сприймає оборонні дії, за пасивну, вимушену форму організації та проведення бойових дій, як підтвердження та свідчення того, що "поразка близька" й майже неминуча. Це також - геть не відповідіє дійсності...
Адже, нагадаю - оборона, сама по собі, в першу чергу, призначена для СТВОРЕННЯ ПЕРЕДУМОВ для переходу до активних, наступальних дій (в тому чи іншому масштабі). Ведення оборони, зовсім не означає якоїсь примарної "близкості" чи навіть "неминучості" поразки. Тим більше, що у стратегічному сенсі, очевидно, ситуація "на вагах" штибу "оборона - наступ", у нашого противника - не така вже й сприятлива для нього, як здається на перший, поверховий погляд.
- Ну й третій фактор, який визначає характер моїх оглядів, можливо назвати суб'єктивним.
Звісно, що мій власний характер, певні психологічні особливості й загалом, світогляд та сприйняття навколишнього середовища, багато в чому, сформовані тривалим перебуванням "у лавах", накладають певний відбиток на те, що я пишу й як викладаю свої думки. Якщо коротко, то я скоріше - песиміст та скептік, ніж оптиміст, місцями, навіть - цинік.
Тому, шановні читачі, коли читаєте оцю всю мою писаніну... враховуйте це, будь-ласка...!!!
Не пам'ятаю, де я це вичитав, але варто деяким людям, причетним до прийняття рішень в масштабах всієї країни, нагадати це висловлювання...
"... будь-який набір знань, навичок, досвіду та навіть банальних даних, СИСТЕМАТИЗОВАНИЙ належним чином, перетворюється у науку..." (с)
