Україна ще може не програти війну дронів, але для цього треба негайно змінювати поточну економічну політику. І створити чіткий механізм розвитку галузі.
1.В першу чергу необхідно розуміти можливості ворога. Як поточні (загальне виробництво та по окремим напрямкам), так і динаміку їх зростання. І насправді це має бути одним з головних орієнтирів, від якого ми маємо танцювати.
2. На базі цієї інформаціі, розробити чіткі цілі для збільшення власного виробництва. Цілі можуть бути як загального характеру, так і по типам безпілотників, з прив’язкою до можливостей ворога. Одразу скажу, що ці цілі можуть виглядати космічно нереалістичними, але потрібно розуміти, що того вимагають умови війни.
3.Необхідно провести детальну підготовчу роботу для оцінки поточних можливостей (не тільки серед існуючих, а й потенційних виробників). Тобто, це має бути не 100 існуючих, а 1000 потенційних виробників.
4.Встановити розмір необхідних інвестицій для досягнення планових показників.
5.Створити фінансову інституцію, яка займалась фінансуванням проектів по розширенню виробничих потужностей.
6.Окремо для пришвидшення процесу розширення, має бути створення організація по закупівлі іноземного обладнання великими партіями, яке потім через різні варіанти взаємодії (як варіант - в оренду чи лізинг) передавати це обладнання приватним виробникам.
7.Необхідно розробити чітку типологізацію виробів. Це можуть бути 10-15 типів дронів, кожен з яких має виконувати певні завдання
8.На основі цієї типологізаціі, виділити типи дронів, де є виробники і наскільки вони здатні їх закривати. Окремо також виділити типи дронів, куди можна спрямувати зусилля нових виробників. І саме для цього необхідна детальна робота для оцінки спроможностей виробників.
9.Сама ж чітка типологізація необхідна також для впровадження стандартизації та уніфікації виробів, що само по собі суттєво спростить процес масового виробництва. І це дозволити масштабувати процес виробництва.
10.Окремо, стандартизація дозволить мінімізувати кількість певних комплектуючих, а це в свою чергу дозволить закуповувати комплектуючі великими партіями - необхідна умова для масового виробництва і для здешевлення собівартості.
11.Також вважаю, що нам необхідна організація, яка б займалась закупівлями комплектуючих за кордоном, а потім продавала їх нашим виробникам.
12.Для масштабування виробництва, нам також необхідно створити механізми передачі технологій.
13.Окремо я б виділив, створення загально державного R&D центру, який би співпрацював з нашими науково-дослідними інститутами, приватними компаніями, та закордонними партнерами.
14.Також, я б звернув увагу на необхідність створення консультативної організації, яка б допомагала нашим виробникам налагоджувати процес для швидкого масштабування виробництва.
15.Ну і звичайно, що для всіх цих заходів необхідна законодавча база. Щось на кшталт «Закон про функціонування економіки в умовах воєнного часу. І необхідно створити орган з надзвичайними повноваженнями, який буде цим займатись.
Думаю, багато хто помітив, що я тут перечислив багато заходів, які у багатьох можуть асоціюватись з плановою економікою. Просто зрозумійте мене правильно. Можна обійтись і без них, але в умовах недосконалої ринкової економіки України, ми ніколи не вийдемо на масштаби для того щоб адекватно боротись з ворогом. Саме тому необхідні ці заходи.
