Російське вторгнення в Україну та погіршення відносин Росії із Заходом "серйозно обмежили" діяльність "Газпрому", йдеться у новому звіті Міністерства оборони Британії.
У зведенні зазначають, що російський газовий монополіст "Газпром" отримав найбільший річний збиток за останні 25 років. Торік прибутки "Газпрому" впали приблизно на 30%, що призвело до річного чистого збитку у розмірі близько 629 мільярдів рублів (6,9 мільйона доларів США).
"Російське вторгнення в Україну у 2022 році та подальше погіршення відносин Росії із Заходом серйозно обмежили діяльність "Газпрому". Нездатність "Газпрому" повністю переорієнтувати свій експорт і відмовитися від залежності від європейських ринків, ймовірно, надалі обмежуватиме його прибутки щонайменше до 2030 року", – вважають експерти розвідки.
У британському оборонному відомстві зазначили, що "хоча "Газпром" зміг переорієнтувати частину своєї торгівлі на альтернативні ринки, вони, ймовірно, становитимуть лише від 5% до 10% втрачених європейських продажів у 2023 році".
"Дуже ймовірно, що збільшення майбутніх продажів залежатиме від будівництва нових експортних інфраструктурних об’єктів, таких як газопровід "Сила Сибіру 2", – підкреслили аналітики.
В Міноборони Сполученого Королівства зазначили, що "високе оподаткування прибутків "Газпрому" у 2022 та 2023 роках майже напевно зменшило здатність і стимули для компанії інвестувати в експансію на альтернативні ринки". Торік "Газпром" сплатив до російського бюджету приблизно 2,5 трильйона рублів (28 мільйонів доларів США), що становить близько 9% від загальних державних доходів, кажуть у розвідці.
"Російський уряд планує і надалі збільшувати податкове навантаження на Газпром у 2024 році, що, ймовірно, вплинуло на рішення компанії скоротити свої інвестиції на цей рік приблизно на 15%", – підсумували у розвідці.
"Газпром" зазнав минулого року чистих збитків у розмірі майже 7 мільярдів доларів.
Аналітики, з якими говорили кореспонденти агентства Reuters, вказують на свідчення різкого занепаду "Газпрому", колись однієї з найпотужніших компаній Росії.
Це сталося вперше за більш ніж 20 років і відбулося внаслідок російської війни проти України, і як наслідок відмови більшості європейських країн від закупівлі російського газу, зауважують експерти.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного пального – на сім відсотків.
Усього з початку року було атаковано 15 НПЗ у 10 регіонах Росії. Їхня загальна переробна потужність – 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Для того, щоб обмежити нафтові надходження Кремля і позбавити Путіна коштів на ведення війни в Україні, але не викликати ріст світових цін на нафту, міжнародні союзники України серед іншого ввели цінове обмеження на торгівлю російською нафтою. Росія може купувати страхування на послуги морських перевезень нафти лише якщо її ціна не перевищує 60 доларів за барель.
Щоб обійти санкції Росія створила тіньовий флот. США і союзники регулярно запроваджують санкції проти кораблів та компаній, звинувачених у сприянні такому флотові.
