Рашисти вже вийшли на пік своєї оборонної промисловості. Тобто порівняно з тим що є – вони вже значно не додадуть в обсягах залізяк для фронту, а навіть ось зменшать. «Bloomberg» проаналізував їхні дані і зрозумів, що Кремль цього року навіть скоротить витрати на війну на 11%, оскільки уставший ат вайни цивільний сектор не витримує гонки вооруженій. Що це чрєвато режиму ропотом і нєодобрєнієм. Схоже, що Путєну доведеться переводити свою війну в режим АТО без сподівань на значні прориви. І це не те що він хоче, а мусить. А відтак це дуже жирний натяк від «Bloomberg» прямо в заголовку, що Путєну треба поумєріть свої хотєлкі щодо неокупованого Донбасу. На енергетичне перемир’я він теж на рівному місці пішов.
Військова машина Кремля готується загальмувати через жорсткіший бюджет
Російська оборонна промисловість цього року зазнає різкого спаду, оскільки Кремль вирішив надати пріоритет економічній стабільності та збалансуванню фінансів над подальшим збільшенням витрат на війну в Україні.
Згідно з трирічним прогнозом Міністерства економіки, сектори, пов'язані з державними оборонними замовленнями, включаючи військове обладнання та комплектуючі, дрони та боєприпаси, цього року продемонструють річне зростання лише на 4–5% порівняно з приблизно 30% в останні роки.
Стрімке зростання виробництва озброєнь, яке стимулювалося величезними державними витратами, цілодобовою роботою заводів і відтоком робочої сили з цивільного сектора, втрачає силу, оскільки російське вторгнення в Україну наближається до четвертого року. Це уповільнення підкреслює реакцію уряду на посилення тиску на російську економіку, оскільки президент Володимир Путін продовжує висувати максималістські вимоги щодо території України на переговорах під егідою США, спрямованих на припинення війни.
Витрати на оборону, які все ще є найбільшою категорією видатків, були єдиною значною статтею, яку чиновники скоротили в бюджеті, тоді як загальні видатки, як очікується, зростуть відповідно до інфляції. Загалом, видатки, пов'язані з війною, цього року мають скоротитися майже на 11% після більш ніж 30-відсоткового щорічного зростання минулого року.
Вищі чиновники сигналізують про зміну пріоритетів. Міністр фінансів Антон Сілуанов, який два роки тому заявив, що фіскальна політика служить фінансуванню перемоги, з того часу переглянув цілі уряду щодо збалансованого бюджету, стійкого до зниження цін на нафту та санкцій.
Перший віце-прем'єр-міністр Денис Мантуров повідомив Путіну на зустрічі в січні, що частка цивільної продукції у виробництві оборонних підприємств минулого року зросла до понад 30%, додавши, що уряд планує розширити кількість цивільних проектів, що реалізуються військовими підприємствами.
«Прогноз Міністерства економіки має дуже просте пояснення. У 2026 році фіскальна політика стане рестрикційною», – сказала Тетяна Орлова, провідний економіст Oxford Economics.
Подальше збільшення військових витрат в умовах зниження доходів вимагатиме перенаправлення коштів з інших пріоритетних напрямків і збільшення боргового навантаження. Це також сприятиме інфляційному тиску, що може призвести до тривалішого періоду високих процентних ставок, які ще більше обтяжать цивільні галузі.
Фіскальні цілі базуються на макроекономічних прогнозах і можуть бути переглянуті протягом року. Проте вони відображають поточний підхід політиків до компромісу між економічною стабільністю та розширенням бойових можливостей.
«Протягом цього року вони залишатимуться на роздоріжжі — між продовженням вливання ресурсів у війну або початком повернення до напіввійськового стану», — сказав Олександр Габуєв, директор Берлінського центру «Карнегі Росія Євразія». Він назвав результати переговорів і ситуацію на полі бою ключовими змінними.
Росія стикається з посиленням обмежень доходів через зниження цін на нафту, збільшення знижок на свою нафту та логістичні проблеми, що поглиблюються через посилення санкцій. Сильний рубль посилює тиск. Водночас ліквідні резерви суверенного фонду зараз, здається, наближаються до мінімуму, необхідного для забезпечення фінансової стабільності, що змушує уряд фінансувати дефіцит бюджету виключно за рахунок нових запозичень.
«Державні видатки досягли рівня, який можна вважати близьким до межі для поточного стану російської економіки», — вважає Олександр Широв, директор Інституту економічного прогнозування Російської академії наук.
Згідно з щомісячними даними, оборонний сектор вже сповільнюється. За оцінками Міністерства економіки, зростання виробництва в оптичній та електронній промисловості, що включає компоненти для військового обладнання, сповільнилося до 11% у 2025 році з 28% у 2024 році. Виробництво інших транспортних засобів, включаючи танки та інші бойові машини, сповільнилося до 27% з 34% рік тому, а виробництво готових металевих виробів, включаючи бомби та зброю, сповільнилося до 14% з 32%.
Структурні економічні перешкоди також підвищують вартість подальшого розширення оборонної промисловості.
Активний набір персоналу військовими заводами, які за останні три роки прийняли на роботу приблизно 800 000 працівників, поглибив дефіцит робочої сили та посилив конкуренцію за заробітну плату з цивільними секторами. Швидке зростання заробітної плати додалося до стрибка інфляції, що змусило політиків утримувати процентні ставки на рекордно високому рівні протягом декількох місяців, перш ніж почати їх поступово знижувати.
Жорсткість фіскальної політики також може надати центральному банку більший простір для пом'якшення монетарних умов і надання довгоочікуваного полегшення для економіки в цілому.
«Загалом, державний попит в економіці буде менш інтенсивним, ніж у попередні роки», — сказав Сергій Конигін, головний економіст банку «Синара». «Сприятливим фактором цього року буде продовження монетарного пом'якшення, яке стимулюватиме інвестиційну активність у різних галузях промисловості».
