Навіщо наводити ракету прямо на дитячу лікарню, де так багато хворих діток, що не зможуть спуститися в укриття? Масштаби катастрофи були очевидними, значить вони були для нього бажаними…
Після того, як стало відомо про паралельно знищені три підстанції ДТЕк, а потім про потрапляння в пологовий будинок, всі алгоритми відповідей, які приходять в голову, невтішні.
Він, путін, прагне зробити життя в Україні нестерпним, або неможливим. Він провокує нові багатомільйонні хвилі біженців, бо страх за своїх дітей стимулює людей бігти світ за очі.
Цей страх посилюватиметься до зими. І він, безсумнівно, супроводжуватиметься ще не однією такою ракетною атакою, на великі міста. Ймовірно, щоразу жорстокішою. І відсутністю світла, тепла і тд.
Бо страх має накочуватися хвилями… і вʼістися так глибоко в шкіру, аби стати частиною ДНК українців. Російська імперія завжди трималася на вбивствах, на крові, а потім страху.
Також він запустив всі ці смертоносні ракети на Київ та Кривий ріг напередодні саміту НАТО в Вашингтоні. І це означає лише один месидж: ви нічого не зробите. Бо ви слабкі.
Саме це і є послання світові, НАТО, ООН та решті смертями, кровʼю і жахом в українській столиці.
А якщо ви нічого мені не зробите, то я сильніший, показує божевільний диктатор сучасності.
Його умови відомі - він хоче бути одним з центрів сили в світі і отримати в зону свого впливу все, що було «соціалістичним табором» після другої світової. А отже, і Польщу, і Чехію, й інші країни ЄС та НАТО. Це його бачення «справедливості».
Ті, хто не бачить цієї загрози, сліпі.
І тому завтра НАТО і США, як ключова глобальна сила, постануть перед дилемою: або домовлятися з божевільним, або ломати його плани. І запрошувати Україну в НАТО.
Нездатність на сильні рішення часто призводить до катастроф. І навпаки, гарантоване членство України в ЄС і НАТО здатне прискорити кінець цієї війни. І його, путіна, поразку.
