"Вибори, вибори" - Віктор Бобиренко

"Вибори, вибори" - Віктор Бобиренко

Президент України видав 8 листопада цікавий Указ.
Усі кинулися критикувати Зе!команду за формування стандартів журналістики під офіс президента. Але то таке.
Ну, давайте опустимо ту маленьку обставину, що президент України в парламентсько-президентській республіці нарізає задачі і Верховній раді і Уряду.
Піпл (на КВН-слензі - прості глядачі) від цього тащиться. Ну не всім же розуміти, що ми живемо в картинці. І серіал Слуга народу продовжується у режимі реального часу.
І Головний слуга - робить так: спочатку проводяться фокус-групи, перевіряють, як зайде тема (ну майже так, як і з рекламою). Ну, а потім тема і заходить. Памятаєте, як ви грали з півторарічними дітками? Ви кажете: шаріки-фанаріки. Дітки сміються і повторюють за вами. Ну десь так і відбувається.
Але то таке. Сам указ цікавий іншим. Там, звичайно, "смєшалісь в кучу коні/люді". Є дійсно потрібні речі, які давно назріли, є пафос типу "зробити все добре і шоб людям користь була!".
А є такі штуки, коли не знаєш, як поверне. Наприклад: "створення умов для збільшення власного видобутку газу та нафти". І, грішний, думаєш: А чи не для Ігоря Валерійовича будуть створені умови? Ну там, щоб ренти він менше в бюджет платив? Чи взагалі, щоб це була його монополька, пощемити всіх конкурентів. А потім такий, цур мені! Ну не може ж Ігор Валерійович з Володимиром Олександровичем бажати бюджету України втрат.
Але найцікавіша тема для мене в іншому. Тут з усіх усюд експерти кажуть: передумала Зе!команда проводити дострокові місцеві вибори на весну. Кадровий голод. А великі міста все одно не виграти. Там своє шапіто. І Кернеса з Трухоновим не переб'єш слугами. Кличка от теж. Навіщо паритися? А Заможайська ОТГ кому потрібна з дотаційним бюджетом?
Правильно. Можна врегулювати проблему через Державний фонд регіонального розвитку. Можна через дорожній фонд. Трошки змінити правила. Правильним людям у правильні області і громади, які мають вічуття обовязку (і знають куди що нести) дати гроші, а бездуховним і невдячним дати облизатися.
І я майже заспокоївся. Єдине, що калатало в серце - це те, що люди, які побудували свою виборчу кампанію на тотальному кінозалі - закрутять кіно і далі. І, мабуть, захочуть опонентів заспокоїти, щоб потім вдарити зненацька: ось вам вибори.
І тут в Указі - тадам.
До 31 грудня 2019 року зміни до законодавства: "стосовно перегляду методики формування спроможних територіальних громад". І у кінці Указу, скромно так: "Комісії з питань правової реформи до 1 грудня 2019 року внести на розгляд Президентові України пропозиції стосовно змін до Конституції України в частині децентралізації влади".
В частині децентралізації влади...
Ось. Голосуємо зміни перший раз у грудні. Другий раз у лютому. І на травень маємо місцеві вибори. Із залізним аргументом: щоб запустити адмінтерустрій по новому вже з 1 липня. Все для людей.
І, поки тримається рейтинг, отримати усі (ну, може крім 2-3-х) обласні ради (а значить і виконкоми) і більшість міст і ОТГ. Кого не вдасться викинути на смітник історії - завербувати. Особливо невгамовних - подружити через пошук чортів Бакановим і іншими "на 100% нашими прокурорами".
І далі потроху закручувати гайки, будуючи з України Білорусь. Тим більше, що Лукашенка - найпопулярніший іноземний політик в Україні. Десь так.

Віктор Бобиренко