Славнозвісний сходознавець і славіст, письменник і перекладач Агафангел Кримський народився у Володимирі-Волинському, в сім’ї вчителя історії та географії. Незабаром родина переїхала до Звенигородки під Києвом. У віці трьох років Агафангел навчився читати, а через два роки батько віддав його до місцевого училища. Потім було навчання в Острозькій прогімназії, у Другій київській гімназії та вступ за конкурсом у віці 14 років до Колегії Павла Галагана. У ці роки юнак опанував польську, французьку, англійську, німецьку, грецьку, італійську, турецьку мови та латину. У колегії він познайомився з М. Драгомановим і П. Житецьким, які пробудили в ньому любов до української мови, літератури та історії.
По закінченні колегії юнак вступив до Лазаревського інституту східних мов у Москві, а потім був залишений при кафедрі арабської філології для підготовки до професури. У коло його наукових інтересів на той час входили арабська, перська і турецька мови, а також література цими мовами. Протягом 1892—1896 років Кримський закінчив курс історико-філологічного факультету Московського університету, одержавши дворічну стипендію для поїздки в Сирію та Ліван.
Після повернення вчений почав працювати в Лазаревському інституті, викладаючи одразу кілька курсів, став професором, створив цілу бібліотеку підручників з філології та історії Близького Сходу.
У 1918 році Агафангел Кримський повертається в Україну і стає секретарем нещодавно заснованої Української Академії наук. Енергія цього воістину універсального вченого була безмежною. В Академії він очолював історико-філологічний відділ, кабінет арабо-іранської філології, комісію словника живої мови, діалектологічну комісію та комісію з питань правопису. Крім того, він був директором Інституту української наукової мови і професором Київського університету.
Плідна діяльність Агафангела Кримського тривала лише до 1928 року. Почалися переслідування, його позбавили можливості викладати і друкувати наукові праці, заарештовували співробітників. Було припинено діяльність багатьох підрозділів Академії, яка за ці роки стала вогнищем національної культури та науки.
У липні 1941 року, у перші ж дні війни, «батька української Академії» було заарештовано НКВС, оголошено «ідеологом українських націоналістів» і відправлено у Казахстанські табори. 25 січня 1942 року Агафангел Кримський помер у лікарні кустанайської в’язниці, відомої своїм жорстоким режимом.
За рішенням Генеральної асамблеї ЮНЕСКО, в 1970 році ім’я українського академіка Агафангела Кримського занесено до списку найвидатніших учених світу.
