Видатний художник-реаліст народився в Чугуєві на Харківщині. Хлопчиком навчався в місцевій іконописній майстерні, а в 1863 році вступив до Петербурзької малювальної школи, а згодом — до Петербурзької Академії мистецтв, яку закінчив із золотою медаллю і був нагороджений стажуванням в Італії та Франції.
Із самого раннього, українського періоду творчості Рєпін заявив про себе як про художника реалістичного напрямку. Однак він не копіював природу, не «фотографував» натуру, а перевтілював її своїм розгонистим, виразним пензлем, домагаючись надзвичайної виразності та драматизму. З Україною живописець був пов’язаний не лише походженням, але й душею. Він був закоханий в українську природу, людей, фольклор, стиль українського мистецтва. Серед його друзів були такі видатні діячі, як М. Кропивницький і Д. Яворницький, а учнями Рєпіна вважали себе чудові українські художники М. Пимоненко, А. Мурашко, Ф. Красицький, І. Шульга та інші. Серед найвідоміших творів Іллі Рєпіна — «Бурлаки на Волзі» (1873 p.), «Іван Грозний і син його Іван» (1885 p.), «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1891 p.), «Чорноморська вольниця» (1903 р.) і «Гопак» (1930 p.), а також портрети діячів культури — М. Мурашка, В. Тарновського, Д. Багалія та інших. Його роботи прикрашають експозиції найбільших музеїв України, Росії та інших країн.
У 1893 році Рєпін став академіком і професором Петербурзької Академії, членом товарнетва Передвижників, а також художньої групи «Світ мистецтва».
Після революції художник не побажав залишитися в радянській Росії. Його останні роки пройшли в маєтку «Пенати» в Куоккалі (Фінляндія).
