"Виникає питання - а що далі?" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

"Виникає питання - а що далі?" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

Головне, що найбільше мене вразило від нашого прориву у Курській області РФ - слухайте, а де, власне російська армія? Четвертий день Москва волає що зараз вони наше угрупування одною лівою - але в реальності не відбувається ні чорта. Вони не стягнули сили достатні для штурмів наших позицій, або для проведення зустрічниїх боїв, аби витіснити наші батальйони за кордон. По-факту, наразі ЗСУ гуляють скрізь де можуть дотягнутися і на що вистачає ніяк невеликих наших ресурсів. І от це наводить на роздуми.

А роздуми такі. Пам'ятаєте, як під час звільнення Харківщини Залужним восени 2022 року, раптом відкрилося, що угрупування Москви на Харківщині були дуже хиткі і що резервів у Москви вчасно не виявилося. Тут ситуація дуже схожа. І виходить так, що всі свої сили наразі Москва кинула на Донбас - на Покровськ та Нью-Йорк. А на інших ділянках фронту у них сил - сама лише видимість.

І от якщо так, то виникає питання - а що далі? Ну от увірвалися ми на Курську область. Ну побалділи від видовищ, коли дарагіє расіянє відчувають себе так само як наші співгромадяни весною 22-го.

Що тепер? Ви побачили що Москва не має сил для оборони своїх кордонів - а ми маємо сили для глибокого прориву, який вирішить стратегічні задачі? Ми наблизилися хоча б до Курської АЕС?

Віщую заперечення і вже готовий погодитися з ним - наразі ще рано давати оцінку операції ЗСУ в Курській області. Але колись це зробити доведеться. І буде дуже гірко, коли виявиться що здобули ми лише ейфорію на тиждень.

Ейфорію. Коротку. Такі саму як від вузенької дорожки з білого порошку. Вона не буває довгою. Вона швидко мине.

Бо якщо справді Москва кинула всі свої сили на Донбас, а ми намацали слабину, але просто не маємо сил аби тою слабиною скористатися, то виходить що ми просто підказали Москві де в неї хитко.

І все. Крапка.

От в цьому критична відмінність між нинішнім проривом на Курську область і звільненням Харківщини Залужним восени 2022 року. Бо тоді Залужний не просто виявив слабину - він ще й у повній мірі тою слабиною скористався. ЗСУ тоді провели масштабну наступальну операцію, звільнили крупні території і створили умови для проведення подальшої операції під Лиманом та звільнення Херсону.

А зараз?

Ну, повторюся. Давати оцінку цій операції наразі зарано. Сподіваюся, станеться щось, про що я не знаю. Тому наразі несемо службу у ЗСУ і допомагаємо ЗСУ.