150-річчя з дня народження Володимира Леніна, як і слід було очікувати, з більшою цікавістю пригадали в Росії, ніж в Україні. А дарма. Ленін - це завжди урок.
Він захопив владу, обіцяючи співвітчизникам мир. Декретъ о мирѣ - це був перший декрет радянської влади, саме готовністю вийти з Першої Світової війни більшовики відрізнялися практично від всіх інших політичних партій тодішньої Росії. І вони виконали свою обіцянку, вийшли з коаліції з Великою Британією і Францією, підписали Брестський мир із Німеччиною... Тільки ніякого миру це не забезпечило. Почалася громадянська війна, така виснажлива, що нещасні мешканці колишньої Російської імперії забули про Велику війну, з якої вони так прагнули вийти. «Іспанка», тиф, голодомор, сталінські репресії...неможливо навіть порівняти кількість жертв 1914-1918 років і кількість жертв 1918-1941. Але найважливіше, що того самого 1941 року більшовикам, попри все їхнє небажання, довелося знову воювати з Німеччиною і повертатися до союзу з Великою Британією та Францією.
А за сто років після Брестського миру нащадки тих, хто повірив у декрети Володимира Леніна, знову повірять в те, що «нужно просто перестать стрелять» і проголосують за іншого Володимира-миротворця. І мотузка невідворотного розвитку трагічних подій знову почне стискатися на українській шиї.
